Справа №2а-174/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська «Про визнання дій неправомірними, стягнення суми», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. На сьогодні отримує пенсію в розмірі 1276грн.29коп. В позові вказує, що згідно ст..54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія для інвалідів 3 групи має бути не нижчою ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Окрім цього згідно ст..50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому належить до виплати і щомісячна додаткова пенсія в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, у зв’язку з чим він звернувся до відповідача з вимогою про донарахування та виплату у належному розмірі надбавки, в чому йому було відмовлено, а тому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії та встановити її в розмірах як для інваліда – Чорнобильця у відповідності з чинним законодавством та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по пенсії у сумі 228934грн.77коп.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача та відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності в порядку письмового провадження.
Суд розглядає справу, у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС (а.с.9-10), перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Листом від 06.07.2009 року відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.6).
У відповідності до ст.49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках не можуть бути нижчими, зокрема, по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком (ч.4 ст.54 Закону). При цьому зазначений Закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсії та здійснення перерахунку в бік збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум”, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно ст.1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що пенсія повинна розраховуватися у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України №894 з наступних підстав. Ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Право на пенсію та додаткову пенсію встановлює Закон України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Розмір пенсій, встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст.22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відмова відповідача в перерахунку пенсії призвела до того, що відбулося значне звуження обсягу прав позивача, які існують в державі для відповідної категорії громадян.
Зі ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 3акону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до першої категорії і які визнані інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, згідно зі змінами, внесеними до ст. 54 цього ж Закону України було визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, відповідно до зазначених змін було також встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватись іншим нормативно-правовим актом.
Про те, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивач не мав права на перерахунок пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у зв’язку з дією положень п.28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачеві різницю пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з червня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 02 вересня 2009 року, виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку пенсії по інвалідності та 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з урахування всіх виплачених сум, а не стягнути заборгованість, як того просить позивач, оскільки зазначені виплати позивачеві здійснюються відповідачем не з власних коштів.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача надалі нараховувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно діючого законодавства задоволенню не підлягають.
Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст.ст.50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю з червня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 02 вересня 2009 року, виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку пенсії по інвалідності та 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя:
Згідно з оригіналом:
Голова Бабушкінського
райсуду м.Дніпропетровська Л. О. Татарчук