2п-6383/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Король К.І.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 20184,68 грн. та 36% річних від суми боргу на час вирішення справи.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 11.08.2008 року між нею та КС “Централь-Старт” був укладений договір позички №3541, згідно якого вона отримала позичку в розмірі 25 тис. грн.. Отримані грошові кошти нею були передані відповідачу ОСОБА_2, який зобов’язався сплатити кредитне зобов’язання та проценти за договором в повному обсязі, про що власноручно написав розписку. Станом на жовтень місяць 2010 р. відповідач сплатив їй для погашення боргу за договором 9310 грн., решту суми, незважаючи на її неодноразові нагадування, він сплатити відмовляється, а тому вона змушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму в розмірі 21380,90 грн., з яких: 15245,80 грн. - основна сума неповернутої суми позики, 6135,10 грн. - сума несплачених процентів за користування позичкою в розмірі 36% річних на залишок позики, а також понесені нею витрати на оплату допомоги фахівця у галузі права в розмірі 2138 грн., витрати на оплату державного мита в розмірі 201,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні факт отримання ним грошових коштів від ОСОБА_1 в розмірі 25 тис. грн.. визнав, але заперечує проти стягнення з нього цієї суми, оскільки дані кошти були використані на їх спільний з позивачкою бізнес.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що уточнена позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2008 року між Кредитною спілкою “Централь-Старт”, в особі голови Правління, та ОСОБА_1 був укладений договір позички №3541, за умовами якого остання на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості отримала позичку в розмірі 25 тис. грн.., строком на 60 місяців.
Судом встановлено, що отриману суму позички 11.08.2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2, про що останній власноручно написав розписку згідно якої зобов’язався сплатити в повному обсязі суму кредитного зобов’язання в сумі 25тис. грн.. та усіх процентів за договором №3541.
У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов згідно ч.2 ст.1048 ЦК України може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Факт отримання грошових коштів в сумі 25 тис. грн. відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільне законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що звичай ставляться.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 незважаючи на неодноразові вимоги позикодавця, свої зобов’язання щодо повернення суми боргу не виконує, за період з вересня 2008 р. по жовтень 2010 р. останній повернув позивачці борг в сумі 9310 грн.
Суд не погоджується з посиланнями ОСОБА_1 на той факт, що відповідач повинен сплатити суму боргу та відсотків за її кредитним зобов’язанням по договору позички №3541 від 11.08.2008 р., оскільки як слідує з досліджених судом матеріалів, будь-які правовідносини між КС “Централь-Старт” та ОСОБА_2 відсутні, останній не виступав поручителем позивачки перед спілкою і не брав на себе зобов’язань нести з нею солідарну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму боргу в розмірі 15690 грн. (отримана сума позики 25 тис. грн.. - повернута сума 9310 грн.).
У відповідності до ст.88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивачки понесені нею і документально підтвердженні витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та державне мито в розмірі 156,90 грн.
Не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача понесених нею витрати на оплату допомоги фахівця у галузі права в розмірі 2138 грн., оскільки позивачкою не надано суду жодного документу, який би свідчив про сплату нею коштів за надану допомогу.
Керуючись ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 215,-218, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 15690 грн., а також понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та державне мито в розмірі 156,90 грн.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.