ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

“29” листопада 2010 року           Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді –                         САВРАНСЬКОЇ Т.І.

  при секретарі –                         Юрченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим заяву представника ОСОБА_1 на підставі довіреності ОСОБА_2 про роз’яснення рішення Ялтинського міського суду АРК  від 17 лютого 2009 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сімеїзької селищної ради про визнання рішення незаконним та визнання права власності на об’єкт нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 17 лютого 2009 року позовна заява була задоволена. Визнано незаконним рішення Виконкому Сімеїзької селищної ради № 251 від 29 липня 2008 року та визнано право власності за ОСОБА_1 на Дайвінг-центр, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Представник ОСОБА_1, посилаючись на ст. 221 ЦПК України, просить суд роз’яснити рішення суду, оскільки у рішенні суду не була зазначена назва вулиці, на якій розташований зазначений об’єкт нерухомості. Роз’яснення рішення необхідно для реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно у КП ЯМР «Бюро технічної інвентаризації».

Інші особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з’явились, їхня  неявка не перешкоджає розглядові.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши зміст рішення, суд дійшов висновків про таке.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Своїм рішенням від 17 лютого 2009 року Ялтинський міський суд АРК визнав право власності на об’єкт нерухомого майна – Дайвінг-центр, який на час проголошення рішення був розташований у АДРЕСА_1.

Вже після проголошення рішення Виконком Сімеїзької селищної ради прийняв рішення № 125 від 8 травня 2009 року, яким привласнив об’єкту адресу: АДРЕСА_1.

Отже, рішення не може вважатися незрозумілим для осіб, які брали участь у справі.

Дійшовши такого висновку, суд також окремо зауважує, що оскільки будівля Дайвінг-центру є новим будівництвом, то право власності на неї має виникати у відповідністю з вимогами статті 331 ЦК України та положеннями Закону України «Про  планування і забудову територій», тобто за фактом прийняття її до експлуатації. За таких обставин заявнику належало б урахувати, що рішення суду про визнання права власності мало значення не встановлення права, а засвідчення належності позивачці права на будівельні матеріали.

Тобто, визнаючи право власності на нерухоме майно, суд у рішенні від 17  лютого 2009 року захистив інтерес ОСОБА_1 на набуття права власності, який вона має реалізувати через встановлену процедуру прийняття будівлі до експлуатації, що безумовно не передбачає ухвалення судом будь-яких додаткових процесуальних рішень  у подальшому.

Таким чином, суд не убачає підстав для роз’яснення рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 221 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 на підставі довіреності ОСОБА_2 про роз’яснення рішення Ялтинського міського суду АРК  від 17 лютого 2009 року  – відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя                                 Т.І. Савранська