Справа № 22Ц-7092/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Тюхтій П.М.
Категорія 52 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сержанюка А.С.,
при секретарі Калиновському Є.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду від 9 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд», треті особи ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов"язання вчинити дії,
встановила:
11 червня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 3 Київзеленбуд» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов"язання вчинити дії. Позов обгрунтовував тим, що після закінчення однорічного навчання у республіканському навчально-виробничому комбінаті Держагропрому УРСР він з 1989 року почав працювати пасічником в колгоспі "Ленінський шлях" с. Колонщина Макарівського району, а пізніше продовжував роботу на тій же посаді в реорганізованих господарствах. Після останньої реорганізації в кінці 2001 року він працював пасічником в ДП "Колоніщина" ТОВ ПС РБУ-3 "Київзеленбуд".
Наказом № 18 від 16.05.2008 року він звільнений з роботи пасічника в зв'язку з недостатньою кваліфікацією. За 19 років роботи пасічником він не мав жодного дисциплінарного стягнення за неналежне виконання своїх трудових обов'язків. Йому не запропонували іншу роботу, звільнення провели без згоди профспілкового комітету.
Позивач своє звільнення з роботи вважає незаконним і просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов"язати відповідача подати дані щодо нього до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за 2008 та 2009 роки.
Справа розглядалась судом неодноразово.
Рішенням Макарівського районного суду від 9 червня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено зобов'язати ДП ТОВ "Колонщина" подати дані до персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_1 за 2008 та 2009 роки. В решті позову відмовити.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині спору про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання незаконним звільнення позивача, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, суд послався на те, що, позивач був поновлений на роботі і повторно звільнений з роботи та не оскаржує останнє звільнення.
З висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на законі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров‘я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2,6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника на іншу роботу.
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 ст. 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Встановлено, що ОСОБА_1 має свідоцтво від 15 жовтня 1988 року про однорічне навчання у республіканському навчально-виробничому комбінаті Держагропрому УРСР та присвоєння йому кваліфікації технік-бджоляр. З 1989 року позивач працював пасічником в колгоспі "Ленінський шлях" с. Колонщина Макарівського району, а пізніше продовжував роботу на тій же посаді в реорганізованих господарствах. Після останньої реорганізації в кінці 2001 року він працював пасічником в ДП "Колонщина" ТОВ ПС РБУ-3 "Київзеленбуд".
Наказом № 18 від 16.05.2008 року позивач звільнений з роботи пасічника в зв'язку з недостатньою кваліфікацією.
Відповідач посилається на те, що недостатня кваліфікація позивача встановлена при проведенні атестації позивача, що зафіксовано актом атестаційної комісії від 12 травня 2008 року.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 26.06.1973 року №531 (із змінами та доповненнями від 22.08.1980 року, від 21 лютого 1986 року №256) "Про запровадження атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організації, промисловості, сільського господарства та відповідного "Положення про порядок проведення атестації..." встановлено порядок проведення атестації.
Відповідно ст. 2,4,6,7 "Положення про порядок проведення атестації ..." "420/267 виходячи з типового переліку власник за погодженням з відповідним профспілковим органом затверджують перелік посад за якими проводитиметься атестація працівників. Конкретні строки, а також графік проведення атестації визначаються керівником підприємства за згодою з профспілкою і доводиться до відома працівника не пізніше ніж за 1 місяць до початку атестації. На кожного працівника безпосередній керівник разом з виборним органом первинної профспілкової організації складає відгук (характеристику), у якій відображається виробнича діяльність працівника, додержання ним трудової дисципліни та з відгуком повинен бути ознайомлений працівник не пізніше ніж за тиждень до атестації.
Оцінка працівника проводиться з урахуванням особистого внеску у виробничу діяльність підприємства, виконання заходів щодо впровадження нової технології, удосконалення організації праці і виробництва, а також з урахуванням дисципліни праці, кваліфікації працівника, якості виконаних трудових обов"язків.
З матеріалів справи вбачається, що зазначений порядок проведення атестації порушений відповідачем при проведенні атестації позивача.
Відповідач не надав суду відгук, (характеристику), з яким позивач повинен був ознайомитися не пізніше ніж за тиждень до атестації.
При проведенні атестації ОСОБА_1 був відсутній. Доказів про повідомлення позивача про час проведення атестації відповідач не надав.
У акті атестаційної комісії зазначено, що на пасіці виявлені наступні порушення: недотримання норм пожежної безпеки; бджоли утримуються у несправних не пронумерованих, не пофарбованих вуликах; відсутні резервні вулики та стільникові рамки, вулики встановлені не на підставках, перед льотками не встановлені належні майданчики, не зібране сміття; на пасіці відсутній належний ветеринарно-санітарний стан та ветеринарно-санітарний паспорт; відсутні предмети і засоби особистої гігієни; відсутні напувалки для бджіл, бджоли вражені хворобою.
У акті атестації не зазначено, які саме з виявлених порушень свідчать про недостатню кваліфікацію ОСОБА_1
З вказаного акта не вбачається, що зазначені порушення виникли саме внаслідок недостатньої кваліфікації пасічника ОСОБА_1, а не з інших причин, зокрема, з причини неналежного ставлення пасічника до виконання своїх обов‘язків.
При звільненні позивача відповідач не вирішував питання переведення позивача за його згодою на іншу роботу.
Звільнення позивача здійснене без згоди профспілкового комітету.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідач не довів факту невідповідності позивача виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації. Крім того, звільнення позивача проведене з порушеням встановленого законом порядку.
За таких обставин наказ про звільнення позивача від 16 травня 2008 року необхідно визнати незаконним.
Встановлено, що заочним рішенням Макарівського районного суду від 4 грудня 2008 року позивач був поновлений на роботі.
Додатковим рішенням Макарівського районного суду від 17 березня 2009 року постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 травня 2008 року по 4 грудня 2008 року в сумі 5366, 46 грн.
На виконання рішення Макарівського районного суду від 4 грудня 2008 року відповідач 9 грудня 2008 року поновив позивача на роботі.
23 травня 2009 року ОСОБА_3 звільнений з роботи з ДП «Колонщина» у зв‘язку з ліквідацією підприємства і вказане звільнення ОСОБА_1 не оскаржив.
На даний час ДП «Колонщина» не ліквідоване.
Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 20 липня 2009 року скасоване рішення Макарівського районного суду від 4 грудня 2008 року та додаткове рішення від 17 березня 2009 року.
Оскільки позивач був поновлений на роботі 9 грудня 2008 року, то час вимушеного прогулу з 17 травня 2008 року по 9 грудня 2008 року становить 144 робочі дні.
Відповідно до Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, Галузевими об‘єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2006-2008 роки мінімальний гарантований розмір окладу техніків усіх спеціальностей становить 775 грн.
Кількість робочих днів у квітні і березні 2008 року становила 41 день.
Позивач зазначає, що середньоденний мінімальний гарантований заробіток позивача, розрахований на підставі Галузевої угоди становить 38 грн. 06 коп.
Відповідач не надав суду належної довідки про заробітну плату та відпрацьовані позивачем дні перед звільненням. Тому колегія суддів вважає за можливе визначити середньоденну заробітну плату позивача на підставі зазначеної Галузевої угоди у розмірі 38,06 грн.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 5480 грн. 64 коп.( 38,06 грн. х 144 дні).
Відповідач посилається на те, що на виконання додаткового рішення Макарівського районного суду від 17 березня 2009 року про стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 5366,46 грн. він розрахувався з позивачем, видавши йому вулики та вагончик, про що позивач надав розписку.
У розписці ОСОБА_1 від 23 травня 2009 року зазначено, що він в розрахунок за заробітну плату ДП «Колонщина» за угодою сторін отримав майно: вісім вуликів з бджолами на суму 5000 грн., вісім порожніх вуликів на суму 3200 грн, вагончик пасічника на 3000 грн., всього майна на 11800 грн.
Зі змісту вказаної розписки не вбачається за яку саме заробітну плату відповідач розрахувався з позивачем майном, не зазначено, що цей розрахунок проведений на виконання додаткового рішення Макарівського районного суду від 17 березня 2009 року.
За таких обставин відповідач не довів факту виплати позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2008 року по 9 грудня 2008 року.
Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2008 року по 9 грудня 2008 року в сумі 5480 грн. 64 коп.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв‘язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Незаконним звільненням з роботи відповідач порушив трудові права позивача, що призвело до моральних страждань позивача, втрати його нормальних життєвих зв‘язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів вважає, що діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода і розмір її відшкодування з урахуванням ступеня і глибини моральних страждань становить 1000 грн.
Тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно задоволити частково і стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Оскільки на час розгляду судом даного спору позивач звільнений з роботи наказом від 23 травня 2009 року у зв‘язку з ліквідацією підприємства і вказане звільнення ОСОБА_1 не оскаржив, то рішення суду в частині відмови в позові про поновлення на роботі є обгрунтованим.
Рішення суду в частині задоволення вимог про зобов‘язання відповідача подати дані до персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_1 за 2008 та 2009 роки сторонами не оскаржене і судом апеляційної інстанції не переглядається.
З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати в частині спору про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.
На підставі п.2 ч.1 ст. 40, ч.2 ст. 40, ст. 43 КЗпП України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Макарівського районного суду від 9 червня 2010 року скасувати в частині спору про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд», треті особи ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі, про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволити частково.
Визнати незаконним наказ директора дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» від 16 травня 2008 року № 18 про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Стягнути з дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» на користь ОСОБА_1 5480 грн. 64 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 6480 грн. 64 коп.
Стягнути з дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» на користь держави судовий збір в сумі 63 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-7092/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Тюхтій П.М.
Категорія 52 Доповідач Корзаченко І.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сержанюка А.С.,
при секретарі Калиновському Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду від 9 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд», треті особи ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, зобов"язання вчинити дії,
встановила:
Враховуючи, що для складення рішеня в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти його складення до 29 листопада 2010 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Макарівського районного суду від 9 червня 2010 року скасувати в частині спору про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд», треті особи ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі, про визнання звільнення незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволити частково.
Визнати незаконним наказ директора дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» від 16 травня 2008 року № 18 про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Стягнути з дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» на користь ОСОБА_1 5480 грн. 64 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 6480 грн. 64 коп.
Стягнути з дочірнього підприємства «Колонщина» товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядно-спеціалізованого ремонтно- будівельного управління № 3 Київзеленбуд» на користь держави судовий збір в сумі 63 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді