Судове рішення 22Ц-7576/2010 р від 07.12.2010

Судове рішення #12302235

Справа № 22Ц-7576/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Оладько С.І.

Категорія 45 Доповідач Корзаченко І.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Сержанюка А.С.,

при секретарі Калиновському Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа відділ земельних ресурсів м.Ірпеня, про відновлення меж суміжних ділянок, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж суміжних ділянок, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов обгрунтовувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.01 2002 року вона є власником АДРЕСА_1. На підставі Державного акта на право власності на землю від 02.07.2007 року вона є власником земельної ділянки пл.0,0756га по АДРЕСА_2 Належна їй земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 Межа їх суміжних земельних ділянок від точки А до точки Б була визначена її дерев"яним парканом.

У серпні 2005 року відповідач ОСОБА_4 зніс її паркан у місці розташування його погріба, розкопав землю, провів ремонт свого погріба, використовуючи територію її земельної ділянки. Після цього вона змушена була встановити новий паркан всій довжині 13 метрів. Крім того, під час проведення робіт, відповідач викорчував плодове дерево шовковицю віком 20 років, що росло на її земельній ділянці поблизу погріба відповідача.

Наприкинці травня 2008р відповідач знову зніс відновлений нею паркан по довжині 13 метрів, вирив рів біля стіни свого погріба зі сторони її земельної ділянки і в цьому місці збудував фундамент та стіну свого гаража без належного дозволу, зайнявши територію її земельної ділянки по довжині 13 метрів і по ширині 40 см. Крім того, збудував навіс, розміром 4,0Х 7,0м частина якого знаходиться на її земельній ділянці. Пізніше відповідач добудував фундамет свого паркану по всій довжині їх суміжних земельних ділянок, що становить 31,47 погонних метрів від точки А до точки В та самочинно збудував навіс. Ці споруди частково збудовані на її земельній ділянці, тому порушена межа між їх суміжними земельними ділянками по довжині 31,47 м від точки А до точки В. Також були втрачені межові знаки, по яким визначалась межа.

Знесенням паркану їй заподіяна матеріальна шкода на 1400грн., знесенням дерева заподіяна матеріальна шкода на 500 гр.

Протиправними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, оскільки вона зазнала душевних переживань, грубо порушене її право власності, порушені нормальні життєві зв"язки та виникли зміни в організації її побуту.

Позивачка просила відновити межі між земельною ділянкою по АДРЕСА_4 м.Ірпінь.Зобов'язати відповідача демонтувати навіс, цегляний паркан та фундамент цих споруд від точки А до точки В по довжині 31,47 м відповідно до Державного акту на право власності на землю від 02.07.2008 року. Зобов'язати КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро" та відділ земельних ресурсів м.Ірпінь встановити по відновленій межі межові знаки.

Стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 1900 грн. та на відшкодування моральної шкоди 8000 грн., судові витрати 1926 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду від 29 червня 2010 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з‘ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд послався на недоцільність відновлення меж земельних ділянок через незначне порушення межі та значну вартість будівельно-монтажних робіт по спорудженню цегляного паркану.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.01 2002 року позивачка ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1. На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 02.07.2008 року позивачка є власником земельної ділянки пл.0,0756га по АДРЕСА_6

Відповідач ОСОБА_5 є власником буд АДРЕСА_5. На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 квітня 2006 року відповідач є власником земельної ділянки пл.0,1047га по АДРЕСА_1

Належні сторонам земельні ділянки межують від точки А до точки В згідно з державним актом ОСОБА_2А і від точки А до точки Б згідно з державним актом ОСОБА_1

Відповідач порушив межу між земельними ділянками сторін, збудувавши на межі цегляну огорожу та навіс, які зміщені у бік земельної ділянки позивачки.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2971/2972 від 10.09.2009 року зазначено, що межа, яка розділяє земельні ділянки сторін порушена. Відхилення збудованого паркану від його нормативного місця розташування у бік будинковолодіння №5 призвело до збільшення площі земельної ділянки будинковолодіння № 5-а на 0,0001 га (1 кв.м).

Для відновлення межі необхідно встановити паркан по даній межі.

З плану суміщення меж вбачається, що на одному відрізку межі відповідач зайняв 2 кв.м. землі, належної позивачці, а на другому відрізку межі відступив на користь позивачки 1 кв. м. землі, належної йому.

Таким чином усього відповідач зайняв 1 кв.м. землі, належної позивачці, але порушив межу між ділянками сторін на двох відрізках межі.

Оскільки встановлено, що відповідач порушив межу між земельними ділянками сторін, то висновок суду про відмову у задоволенні вимог позивачки про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не можна визнати обгрунтованим.

Суд обгрунтовано відмовим позивачці у задоволенні вимог про відшкодування матеріальних збитків у зв"язку із знесенням відповідачем дерев‘яного паркану, оскільки позивачка не надала належних доказів про належність їй дерев‘яного паркану та розмір шкоди, завданої його знесенням.

Суд обгрунтовано відмовив у задоволені позову про відшкодування збитків, завданих знесенням дерева шовковиці, оскільки позивачка не надала доказів того, що шовковиця, яка росла на межі ділянок сторін, належала позивачці та доказів про розмір шкоди, завданої знесенням дерева.

Позивачка не надала доказів того, що винними діями відповідача їй завдана моральна шкода, тому суд обгрунтовано відмовив у позові про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням наведеного рішення суду в частині спору про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою необхідно скасувати та ухвалити у цій частині спору нове рішення. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення Ірпінського міського суду від 29 червня 2010 року скасувати в частині спору про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та ухвалити у цій частині спору нове рішення.

Зобов‘язати ОСОБА_2 усунути перешкоди, які він чинить ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу цегляної огорожі та навісу та відновити межу між земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_2 Київської області відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 2 липня 2008 року, серія ЯЕ № 999369 та державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 13 квітня 2006 року серія ЯГ № 231065.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати в сумі 4000 грн. на проведення судово-будівельної експертизи, в сумі 896 грн. на проведення робіт земельно-кадастрового бюро, в сумі 1000 грн. на правову допомогу, в сумі 30 грн на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в сумі 63 грн. на судовий збір, а всього 5989 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді