АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-10461/2010 р.                         Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.

       Суддя-доповідач Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 грудня 2010 р.                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Крилової О.В.

суддів:                 Бабак А.М.

                             Спас О.В.

при секретарі      Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ коштів, набутих за час шлюбу,

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ коштів, набутих за час шлюбу.

В позові зазначала, що до листопада 2008 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 У 2005 році позивачка з дочкою у шафі в конвертах знайшла заховані ОСОБА_3 від сім’ї гроші, близько сорока тисяч гривень, які він накопив за час перебування з нею шлюбі. Відповідач мав високу заробітну плату, а їй віддавав 300-500 грн. в місяць. Після виявлення грошей вона запитала його чому він тримає гроші вдома. Через деякий час він повідомив, що гроші вніс на свій особистий рахунок в акціонерний банк «Металург». Після розірвання шлюбу відповідач відмовлявся поділити гроші, накопичені під час шлюбу.

Посилаючись на зазначені обставині просила суд поділити по Ѕ кошти між нею та ОСОБА_3, набуті за час шлюбу, які зберігаються на рахунку у ПАТ «Метабанк»; стягнути з відповідача 20000 грн. – Ѕ частина вкладу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року позов задоволено.

Поділено по Ѕ частці кошти у розмірі 40 000 грн. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, набуті за час шлюбу, які зберігаються на рахунку у ПАТ «Мета банк».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 Ѕ частину коштів вкладу к ПАТ «Метабанк» у розмірі 20 000 грн., набутих за час шлюбу, які зберігаються на рахунку ПАТ «Метабанк» 212410000606.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 200 грн. судового збору і 250 грн. за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи.

Скасовано захід забезпечення позову, відповідно ухвали Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 15.06.2009 року, знято арешт з банківського вкладу № 212410000606, що належить ОСОБА_3, який знаходиться в ПАТ «Метабанк» після набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами доказів, на час внесення грошового вкладу у банківську установу сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Стаття 60 України встановлює презумпцію, за якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Жодних переконливих доказів на підтвердження права особистої власності на внесений грошовий  вклад відповідач не надав.

Грошовий вклад, як зазначає апелянт, взагалі не належав йому, оскільки був власністю його матері, він не відноситься до кола речей, які є особистою приватною власністю дружини, чоловіка у розумінні ст. 57 СК, хоча вимагаючи відмови у задоволенні позову, апелянт  посилається саме на ці норми.

Зазначення в рішенні суду про розірвання шлюбу сторін про те, що шлюбні відносини припинені  у березні 2007 року не є підставою для відмови у поділі грошових коштів, внесених відповідачем у банківську установу в червні 2007 року, оскільки на час внесення грошових коштів  сторони продовжували перебувати у зареєстрованому шлюбі, відповідачем не доведено, що внесені ним грошові кошти були його особистою приватною власністю.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315  ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2010 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :