ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р.Справа № 4/120-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Ліпчанської Н.В.

                                        Шевченко В.В.,

При секретарі                               Подуст Л.В.,

(розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 395 від 29.11.2010р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Шевченко В.В.)

за участю представників сторін:

від позивача – Мартинова О.А.,

від відповідача – не з’явився,       

від третьої особи –не з’явився,                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Південний електромашинобудівний завод”

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.10.2010р.

у справі № 4/120-10

за позовом:  Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне казначейство України

до: Відкритого акціонерного товариства „Південний електромашинобудівний завод”

про стягнення 56299,60 грн.,

встановив:

03.08.2010р. Міністерство юстиції України звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Південний електромашинобудівний завод” (надалі - Завод) 56 299,60 грн., з яких: 36 116,02 грн. –відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі внаслідок виплати заявниці з Державного бюджету України заборгованості за судовими рішеннями; 1062,29 грн. –відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі внаслідок виплати заявниці з Державного бюджету України компенсації судових витрат; 19 121,29 грн. – зворотна вимога (регрес) у розмірі виплаченого з Державного бюджету України відшкодування заявниці завданої моральної шкоди. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, визначено Державне казначейство України.

У відзиві № 4028/470 від 17.08.2010р. на позовну заяву Завод не погодився з заявленими вимогами. В обґрунтування послався на те, що на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2009р. він платіжним дорученням № 3 від 28.05.2009р. частково виконав рішення, сплативши 36 116,02 грн., а також послався на наявність ухвали господарського суду Херсонської області від 21.08.2009р. по справі № 14/35-Б-09, якою у відношенні Заводу введено мораторій на задоволення майнових вимог конкурсних кредиторів (а.с.28-30).

Заявою від 05.10.2010р. позивач зменшив позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача 20 183,58 грн.(а.с.63-64).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.10.2010р. (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволено. Стягнуто з Заводу на користь Міністерства юстиції України 20 183,58 грн. основного боргу, а в доход державного бюджету  201,84 грн. державного мита та 236,00 грн. на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, Завод оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування послався на невідповідність висновків суду обставинам справи та на незастосування норм матеріального права, що регулюють дані правовідносини.

Представники відповідача та третьої особи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Свідченням тому є відповідні поштові повідомлення. Про причини неявки суд не сповістили. Додаткових документів не надавали. Враховуючи вимоги ст. 75 ГПК України судова колегія вирішила розглянути скаргу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи та що встановлено місцевим судом, за результатами розгляду заяви № 20984/04, поданої ОСОБА_1, Європейським судом з прав людини (надалі –Європейський суд) визнано порушення державою Україна п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та зобов'язано державу сплатити заявниці 36 116,02 грн. заборгованості за судовими рішеннями місцевих судів,  1800 євро відшкодування моральної шкоди та 100 євро відшкодування судових витрат.

Як вбачається з копій  платіжних  доручень №№ 635, 636 від 10.06.2009р., на виконання даного рішення Європейського суду, із  державного  бюджету ОСОБА_1 було сплачено 36 116,02 грн. заборгованості за невиконаними судовими рішеннями та 20 183,58 грн. відшкодування моральної шкоди та судових витрат, що становило 1 900 євро на момент сплати.

Пославшись на те, що виконання рішення Європейського суду  здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а Міністерству юстиції України, як органу представництва України в Європейському суді,  надано  право звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету  України внаслідок виплати відшкодування стягувачу, Міністерство юстиції  України звернулось з позовом про стягнення даної суми виплати з ВАТ „Південний електромашинобудівний завод”, яке не виплатило заробітну плату чоловіку ОСОБА_1, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до судів.

Оскільки на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2009р. Завод платіжним дорученням № 3 від 28.05.2009р. частково виконав рішення, сплативши 36 116,02 грн., Міністерство заявою від 05.10.2010р. уточнило позовні вимоги. Просило стягнути з Заводу  20183,58 грн. відшкодування моральної шкоди та судових витрат, що становило 1 900 євро на момент сплати.

Вирішуючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.3, 8 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Частиною 4 ст. 9 вказаного Закону передбачено обов'язок Органу представництва, яким, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.06 № 784 „Про заходи   щодо  реалізації  Закону  України   „Про   виконання  рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є Міністерство юстиції України, звернутися до суду з  позовом  про  відшкодування  збитків, завданих Державному  бюджету  України  внаслідок  виплати  відшкодування стягувачу.

Як правильно зазначив місцевий суд, факт заподіяння матеріальної шкоди державі підтверджується копією платіжних доручень №№ 635, 636 від 10.06.2009р., згідно яких з Держбюджету України сплачено заявниці заборгованість за судовими рішеннями та відшкодовано понесені судові витрати, а факт заподіяння моральної шкоди заявниці встановлено Європейським судом під час розгляду справи, а тому цей факт відповідно до  ст. 35 ГПК України повторному доказуванню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене та вимоги ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, якими передбачено, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі, а компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що вина Заводу у невиконанні рішень судів України відсутня. На думку скаржника, саме через бездіяльність органів виконавчої служби державі було завдано збитків.

Однак, з такими доводами відповідача не можна погодитись, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 01.11.2004р., залишеним без змін апеляційним судом Херсонської області, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність виконавчої служби. Тобто, суди не знайшли підстав для визнання порушень у діях виконавчої служби.

Не може бути прийняте судовою колегією до уваги й посилання апелянта на ухвалу господарського суду Херсонської області від 21.08.2009р., якою порушено справу № 17/35-Б-09 про банкрутство ВАТ „Південний електромашинобудівний завод”, оскільки дані посилання були наведені відповідачем у відзиві і місцевий господарський суд постановив рішення з їх врахуванням, а судова колегія, в свою чергу, з даним рішенням погодилась.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення постановлено на повно, всебічно і об’єктивно досліджених обставинах справи, належно оцінених судом доказах у їх сукупності, з додержанням норм як процесуального, так і матеріального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

постановив:

          Рішення господарського суду Херсонської області від 05.10.2010р. у справі № 4/120-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Південний електромашинобудівний завод” –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   Н.В.Ліпчанська

                                                                                  В.В. Шевченко

Постанова підписана 03.12.2010р.