Справа № 2-3403/10
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11 листопада 2010 року місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.
при секретарі Грузновій О.М.
за участю представника відповідача Сізової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними і стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її віднесено до категорії «Дітей війни» і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1.01.2006 року вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушив права позивачки.
Позивачка до судового засідання не з’явилась, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Надала клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є громадянкою України, має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в м. Шахтарську.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Питання про стягнення доплати за 2006 рік позивачкою не ставиться.
Відповідно до п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Проте, 9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України зазначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.
Отже, з 9.07.2007 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожитого мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (зі змінами від 25 березня 2005 року), передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавствах актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до даного Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавствах актів України».
Отже, з 22.05.2008 року знов відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 1.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія цієї статті Закону України «Про соціальних захист дітей війни» не була зупинена і відповідно у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року (з наступними змінами та доповненнями) прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідач був зобов’язаний нарахувати та сплатити на користь позивачки підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 713 грн. 03 коп. (410,06 грн. х 30%/31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.
Враховуючи, що позивачці, починаючи з 1.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.20008р. по 31.12.2008р. відповідач повинен донарахувати ОСОБА_2 715 грн. 23 коп. (481 грн. х 30%/31 х 10 дн. - 481 грн. х 10%/31х10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто – 498 гривень.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», від 20.10.2009 року за № 1646-VI, що набрав чинності з 4.11.2009 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.11.2009 року складає – 573 гривні.
За 2009 рік, відповідач був повинен нарахувати та сплатити на користь позивачки 1837 грн. 80 коп. (498 грн. х 10 х 30% + 573 грн. х 2 х 30%).
Однак, з урахуванням того, що за 12 місяців 2009 року ОСОБА_2 частково було виплачено підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму (по 49,8 грн. кожного місяця (49,8 х 12 = 597,6 грн.), так як Пенсійним фондом України в м. Шахтарську в листопаді та грудні 2009 року брався прожитковий мінімум без врахування змін, внесених Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», то з урахуванням фактично виплачених сум, за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року на користь позивачки підлягає до стягнення сума недоплаченого підвищення до пенсії: 1240,20 грн. = 1837,8 грн. - 597,6 грн.
Загальна сума недоплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що недоплачена ОСОБА_2 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шахтарську за періоди з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.20008 року по 31.12.2009 року складає – 2 668,46 (дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 46 коп.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Суд не приймає аргументів відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» вказано, що відмова у виконанні рішення на цій підставі, є свавільною та незаконною. З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи: реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, судами не повинні прийматися до уваги.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.
Таким чином, суд вважає дії відповідача щодо не нарахування позивачці виплат у періоди з 9.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2009 року включно, в належному розмірі, є протиправними та на користь позивачки з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську підлягає стягненню сума недоплати у розмірі 2668,46 грн.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 10, 11, 15, 109, 209, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управляння Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області щодо не нарахуванню ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної доплати до пенсії, як дитині війни, за періоди з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 9.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2009 року в розмірі 2 668 грн. 46 коп.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Вірченко