У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Суддя Верховного Суду України Жайворонок Т.Є., розглянувши 4 листопада 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, Антрацитівська міська державна нотаріальна контора, про захист права власності, визнання свідоцтва недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна та виключення майна з складу спадщини; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на спадщину,
в с т а н о в и в:
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2010 року, первісний позов ОСОБА_1 про захист права власності, визнання свідоцтва недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна та виключення майна з складу спадщини задоволено частково. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_4 на спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1, що видане державним нотаріусом Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Барабаш О.М. 22 серпня 2006 року. Визнано право на спадщину за ОСОБА_4 на ? частини спадкового майна, а за ОСОБА_1 – ? частини спадково майна, що складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права на спадщину відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2010 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453–VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 не містить доводів, які викликають необхідність перевірки матеріалів справи, наведені нею доводи та зміст оскаржуваних судових рішень також не дають підстави для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 342 ЦПК України як підстави для скасування зазначених судових рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, Антрацитівська міська державна нотаріальна контора, про захист права власності, визнання свідоцтва недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна та виключення майна з складу спадщини; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на спадщину за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 13 квітня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 серпня 2010 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України Т.Є. Жайворонок