АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22-4230 2010р.                         оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія:         34                                                            Овсюка Є.М.

                                                                                          Доповідач: Луценко В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

    Головуючого: Луценка В.В.

    Суддів: Гуцола П.П., Денишенко Т.О.

    При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.06.2010 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення по справі, яким задовільнити заявлені ним позовні вимоги, посилаючись в скарзі на неповне з’ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

    Заслухавши доповідача, заперечення ОСОБА_3 та її представника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

    Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

    Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заповіту від 30.01.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 являючись дієздатного на випадок своєї смерті заповідала  належну їй на праві власності АДРЕСА_1, а також речі, що знаходились в квартирі гр-ці ОСОБА_3

    Згідно акту №6 посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 при житті, в тому числі і на час підписання нею заповіту від 30.01.2009 року, на хронічне душевне захворювання не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Вона могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час підписання заповіту від 30.01.2009 року.

    Суд, дослідивши в повному обсязі матеріали справи та надавши їм відповідну правову оцінку, обґрунтовано прийшов до висновку про те, що підстави для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання заповіту від 30.01.2009 року недійсним відсутні.

    Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що на час підписання заповіту ОСОБА_5 не усвідомлювала своїх дій і не могла ними керувати повністю спростовуються матеріалами справи, висновком судово-психіатричної експертизи, поясненнями свідків та доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

    Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.

    Головуючий:

    Суддя:

    З оригіналом вірно: