Справа № 22ц-6290/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Матохнюка Д.Б.
Доповідач Матківська М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
від 15 листопада 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину, -
В с т а н о в и л а :
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач являється батьком її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та на утримання якого відповідач по рішенню суду від 2 липня 2010 року сплачує аліменти у розмірі 900 гр. щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року до досягнення сином повноліття. Їх син має надзвичайні здібності до вивчення мов, тому адміністрацією приватної школи вивчення іноземних мов "Візард" йому було запропоновано відпочинок в дитячому навчально-оздоровчому таборі "Візард" на базі ДП "Клінічний санаторій "Авангард" у м. Немирові Вінницької області. Вона уклала договір про навчання та відпочинок сина, терміном перебування у таборі з 1 липня 2010 року по 14 липня 2010 року, сплативши за путівку 3500 гр. Відповідач відмовився взяти на себе половину понесених нею витрат на оплату путівки, тому вона просила суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь половину вартості таких додаткових витрат на сина в сумі 1750 гр.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.
Зазначила, що рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим, оскільки воно постановлено з порушенням норм Сімейного Кодексу України.
У судовому засіданні позивач підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі і просила їх задоволити.
Відповідач не визнав апеляційну скаргу, вважає її безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення, тому просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції встановив такі обставини: від зареєстрованого між сторонами шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 липня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 900 гр. щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 14-16).
Позивач ОСОБА_2 01.07.2010 року уклала договір № 4 (для представника неповнолітньої дитини про надання послуг) із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 про відпочинок дитини в дитячому англомовному таборі "Візард" з метою відпочинку та вивчення англійської мови на базі ДП "Клінічного санаторію "Авангард" (а. с. 5-9). Вартість путівки становить 3 500 гр., яку позивач сплатила ОСОБА_5: 500 гр. сплатила 20.05.2010 року, решту – 3000 гр. сплатила 1.07.2010 року (а. с. 10).
Суд першої інстанції встановивши такі обставини, прийшов до висновку, що оскільки за рішенням суду із відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина уже стягуються кошти на додаткові витрати на дитину, починаючи з 11.05.2010 року щомісячно до досягненням сином повноліття, відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 185 СК України той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово або постійно.
Судом встановлено, що з ОСОБА_3 за рішенням суду присуджено аліменти на неповнолітню дитину (а. с. 14-16).
Позивач понесла додаткові витрати на дитину у сумі 3 500 гр., що викликані особливими обставинами, а саме – розвитком здібностей дитини, що підтверджується договором № 4 від 1 липня 2010 року із додатком (а. с. 5-9) та квитанціями: на суму 500 гр. сплачених 20.05.2010 року і на суму 3000 гр. сплачених 1.07.2010 року (а. с. 10).
Отже, понесені додаткові витрати підлягають покриттю після їх фактичного понесення позивачем разово, з покладенням на сторін у рівних частках, тобто у сумі 1750 гр., виходячи із рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини.
Заперечення проти позову відповідача про те, що з нього за рішенням суду від 2 липня 2010 року уже стягнуті додаткові витрати на дитину для розвитку її здібностей разом із стягненням аліментів, спростовуються наступним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 липня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 900 гр. щомісячно, починаючи з 11.05.2010 року до досягнення дитиною повноліття.
Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами, в тому числі розвитком її здібностей, можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
У рішенні суду від 2 липня 2010 року окремо не зазначено суму додаткових витрат на утримання дитини.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на законі та доведені нею у судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 81 і ст. 88 ЦПК України в доход держави підлягає до стягнення із відповідача 51 гр. судового збору та 120 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 185 СК України, ст. 81, 88, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею додаткові витрати на дитину разово в сумі 1750 гр. та в доход держави 51 гр. судового збору і 120 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :