АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року м. Вінниця
Головуючого судді: Нікушина В.П.
Суддів: Копаничук С.Г., Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про виплату недоплачених сум щорічної разової допомоги за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 2 квітня 2007 року, ухвалену по даній справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до управління праці і соціального захисту населення Ладижнської міської ради.
Мотивуючи свої позовні вимоги, посилався на те, що він є учасником бойових дій і відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня повинна а виплачуватись разова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
В 2006 році, всупереч вимогам ст. Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» йому було виплачено лише 250 грн. в той час коли така виплата повинна була становити 1795 грн.
В зв’язку з цим, він звернувся в суд з позовом до управління праці і соціального захисту населення про стягнення недоплаченої одноразової допомоги в сумі 1545 грн.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено, але з таким судовим рішенням не погодилось управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради і оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції були не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
При цьому, в апеляційній скарзі міститься посилання на те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 виходив із того, що рушенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 було визнано ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України 2004 рік» неконституційною. Однак, відповідач вважає, що суд припустився помилки тому, що відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» неконституційними визнаються положення закону лише у випадку визнання їх такими на підставі рішення цього Суду.
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» щодо обмеження виплати одноразової грошової допомоги до 5-го травня у 2006 році не були визнані неконституційними.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а також законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, прийшла до наступного висновку.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки, постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, які тягнуть за собою беззаперечне її скасування.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком учасникам бойових дій.
Право на отримання цієї одноразової допомоги мав позивач, як учасник бойових дій і цього відповідач не оспорює.
Дія положень ст. 12 Закону щодо виплати одноразової допомоги була зупинена п. 18 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік». Ці положення Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» неконституційними не були визнані.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет.
На 2006 рік розмір одноразової виплати до 5 травня, з урахуванням виділених бюджетних призначень» становив 250 грн. В такому ж розмірі була проведена виплата цієї допомоги і позивачеві.
А тому, за наведених обставин, керуючись ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради задовольнити.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 2 квітня 2007 року, ухвалену по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про виплату недоплачених сум щорічної разової допомоги, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про виплату недоплачених сум щорічної разової допомоги відмовити..
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: