Копія Справа N2-935/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 жовтня 2010 року Суворовський районний суд м.Херсона в складі головуючого судді Зубова О.С., при секретарі Хандусенко О.Є., за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася в суд з цим позовом указуючи, що вона працювала у відповідача молодшим експертом з 21.06.2007 року по 02.09.2008 рік. 27.08.2008 року, наказом №Э.НЕ.0.0.0.0/17-464 вона була звільна з займаної посади за ст. 40 п.3 КЗпПУ за систематичне невиконання обов’язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку. Позивачка вважає її звільнення незаконним, оскільки воно проведено з порушенням вимог діючого трудового законодавства, вважає, що здійсненні нею порушення не мали систематичного характеру, до неї було двічі застосовано дисциплінарне стягнення за одне ї те ж порушення. Перший раз до неї була застосована догана, а вдруге – звільнення за те ж саме порушення. Просила визнати наказ про звільнення незаконним, поновити її на роботі, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, та відшкодувати витрати на надання правової допомоги.

Представник відповідача та третьої сторони позов не визнав, вказуючи, що позивачка була звільнена правомірна за систематичне невиконання обов’язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку, внаслідок виявлених за перевірками порушень. Фактично звільнено було у зв’язку з недовірою, оскільки після проведення перевірки були виявлені значні порушення зі сторони ОСОБА_2, та ОСОБА_3

Судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з  21.06.2007 року, та останнім часом працювала на посаді молодшого експерта.

Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, матеріалів службової перевірки фактів порушень, копій наказів про накладення стягнень, та інших  матеріалів справи, позивачу ставиться в провину те, що вона в період з вересня 2007 року по березень 2008 року виконувала  незаконні вказівки начальника відділу «Експрес» мікрокредитування Херсонської філії ОСОБА_3, яка потребувала складати завідомо не правдиві документи – фіктивні резюме по результатам перевірок документів та виходам на місця ведення бізнесу – виробничих місць.

Позивачка не заперечувала, що в вересні 2007 року її колишній начальник ОСОБА_3 зловживаючи своїм службовим становищем, витребувала у неї логін та пін-код для входу в комп'ютерну систему «Приват - 48», яка призначена для оформлення кредитів та примусила її завіряти вже оформлені кредитні справи без перевірок.

В період з 01.07.2008 по 18.07.2008 рік по даному факту проводилася службова перевірка, в ході якої дані факти підтвердилися.  

Ще в ході перевірки наказом від 14.07.2008 року позивачці була оголошена догана за порушення регламенту по продукту «Експрес», затвердженого наказом ГО №942 від 30.05.2005 року в частині оформлення та видачі «Експрес» кредитів, за порушення, що мали місце в період з серпня 2007 року по березень 2008 рік, а саме: виконання незаконних вимог її безпосереднього керівника ОСОБА_3, та складання завідомо неправдивих резюме про проведені перевірки, внаслідок яких стало можливим укладення кредитних договорів на 34 підставних особи, та надання кредиту на загальну суму 204000 доларів США.

З вказаним наказом позивачка не погодилась, але не оскаржувала його.

Згідно з наказом №Є.НЕ.0.0.0.0/17-464  від 27.08.2008 року позивачка була звільнена с займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором та  правилами внутрішнього трудового розпорядку, підставою до звільнення позивача з роботи стало допущення порушення позивачкою процедури видачі кредитів по «Експрес» кредитуванню в частині видачі кредитів на зв’язаних осіб, некоректного проведення ФЕА, видачі кредитів в програмних комплексах та низької якості проведення моніторингів, а також зріст проблемної заборгованості, що було виявлено під час перевірки з 01.07.2008 рік по 18.07.2008 рік.  

Вказані обставини сторонами не заперечувалися та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпПУ власником може бути розірвано трудовий договір, укладений на невизначений строк у випадку систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

При цьому такими, що систематично порушують трудову дисципліну вважаються     працівники, які мають дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни та знову порушили її протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

 З пояснень позивачки слідує, що з наказом від 14.07.2008 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани її ознайомили значно пізніш 18.07.2008 року, з 14.07.2008 року до 18.07.2008 року вона вказаних в наказі про звільнення порушень не допускала. Відповідач не надав доказів, які б спростовували це.

Згідно наказу від 27.08.2008 року, підставою до звільнення позивача з роботи стало допущення порушення позивачкою тих самих порушень, за які вона була притягнута до відповідальності наказом від  14.07.2008 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутні ознаки систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є підставою для звільнення за ст.40 ч.3 КЗпП України, так як дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи було застосовано до неї за порушення, які, були здійсненні нею до накладення на неї дисциплінарного стягнення згідно з наказом від 14.07.2008 року.

Крім того, відповідно до ст.148 КЗпПУ, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З матеріалів справи вбачається, що діяння за яке позивачка звільнена з роботи, вчинене нею 12.12.2007-05.02.2008 рік, виявлене під час перевірки з 01.07.2008 рік по 18.07.2008 рік, а звільнена наказом від 27.08.2008 рік, тобто з перевищенням місяця від дня виявлення порушення, та під час коли вже вийшли пів року з дня вчинення проступку.

За таких обставин, оскаржений наказ про звільнення не може вважатися законним та обґрунтованим, оскілки був виданий з  порушенням ст.148 КзппУ строку та при відсутності підстав передбачених ч.3 ст.40 Кзпп України, у зв’язку з чим позивачка підлягає поновленню на роботі відповідно до ст.235 Кзпп України.

Поновлюючи позивачку на роботі суд, в силу ст.235 КЗпПУ, вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розрахунку середньоденного заробітку, помноженого на число затримки розрахунку відповідно до п. 8 Порядку визначення середнього заробітку, затвердженим Постановою № 100 від 08.02.1995 року, який вичислюється виходячи з середньоденної заробітної плати за останні 2 місяця роботи, помноженого на число днів вимушеного прогулу.

Тобто: середньомісячний заробіток позивачці складає 1101,92 грн. за серпень 2008 року в якому 20 робочих днів та 1417,42 грн. за липень 2008 року, в якому 23 робочих днів, відповідно середньоденний заробіток складає (1101,92+1417,42) / (20 +23) = 58,5 грн, який підлягає помноженню на 546 днів затримки (з 27.08.2008 року по 11.10.2010 рік), що остаточно середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 31 941 грн.

Доводи відповідача про те, що позивача фактично було звільнено за недовірою спростовуються наказом про її звільнення, згідно з яким її було звільнено за систематичне порушення посадових обов’язків.

Крім того, в силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судові витрати на правову допомогу в сумі 1300 грн.

Строк на звернення до суду підлягає поновленню, оскільки відповідач не надав докази того, що своєчасно вручив позивачці копії наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,10,212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Строк на подачу даного позову ОСОБА_2 – поновити, позов - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 на роботі  на посаді молодшого експерта в Херсонській філії Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк .

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк:

1.   на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу  в розмірі 31 941 грн., а також 1300 грн. у відшкодуванні судових витрат на правову допомогу ,а всього 33 241 грн.

2.   в доход держави 51 грн. держмита та 30 грн. ІТЗ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсону, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий

Копія вірна, рішення не набуло законної сили: