Справа № 2-а - 1070 / 2010 року

ПОСТАНОВА

іменем України

2 грудня 2010 року          Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бутенка В.М.

при секретарі Єрданалян Т.А., судового розпорядника  Гребенюк О.В.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі адміністративну справу № 2-а-1070/2010р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Слов’янського взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Возного Сергія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

7 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому зазначає, що інспектор ДПС Слов’янського взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Возний Сергій Миколайович виніс відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 564205 від 25 травня 2010 року.

Вважає, що вказана постанова по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню як надумана і необґрунтована, так як події, вказані відповідачем в оскаржуваній постанові, не відповідали дійсності. В його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення.

Вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Просить поновити йому строк на подачу адміністративного позову, так як строк ним пропущений з незалежних від нього причин.

Свої вимоги позивач підтримав у судовому засіданні.

Інспектор ДПС Слов’янського взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Возний Сергій Миколайович (далі по тексту — інспектор ДПС) або його представник у судове засідання не з’явився, не надав суду письмові заперечення на позов.

У відповідності частини 4 статті 128 КАС України суд ухвалив розгляд справи не відкладати і справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.    

Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб’єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.  

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.  

Матеріалами справи не вбачається, чи відповідачем складався на місці протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до статті 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за № 374/16390, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження по справі. Копія протоколу не вручалася під розписку позивачу, як це передбачено частиною 2 статті 254 цього Кодексу.  

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).  

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першої і другої статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев’ятою статті 131-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.  

Згідно частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний строк з дня одержання органом (посадовою особою) правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення і інших матеріалів справи.

Згідно постанови Серія АН № 564205 в справі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2010 року інспектор ДПС розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2, встановив, що 20 травня 2010 року, о 14 год. 40 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДЄУ д/н НОМЕР_1 на 652 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський не надав перевагу у русі пішоходу, який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив правило проїзду пішохідних переходів пункту 18.1 ПДР України та виніс постанову за порушення частини 1 статті 122 КУпАП і накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. (а.с. 3).

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Згідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

У відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі переходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Судом встановлено, що інспектор ДПС при розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 не порушив вимоги статей 276-280 КУпАП та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення: при розгляду адміністративної справи відносно правопорушника ОСОБА_2 був присутнім, правопорушнику роз'яснювались його права, інспектор з’ясував чи була вина водія у вчинені адміністративного правопорушення і чи підлягає він адміністративній відповідальності, що мали значення для правильного вирішення справи, назначив стягнення відповідно до вимог частини 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Крім того, положеннями частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне право рушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно постанови Серія АН № 564205 в справі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2010 року інспектор ДПС розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2, і накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп., надав правопорушнику примірник постанови, який ОСОБА_2 отримав 20 травня 2010 року, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 3).

Вказані обставини про цей факт підтвердив і сам правопорушник ОСОБА_2 у судовому засіданні.

По справі суд перевіряє додержання строку звернення до суду і у разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

При цьому суд враховує, що предметом позову в цій категорії справ є дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, пов’язані з притягненням особи до адміністративної відповідальності, тому суд перевіряє строк звернення до суду залежно від тривалості періоду, за який виник спір.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом з приводу рішення і дій суб’єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно штампу суду – 7 вересня 2010 року, після закінчення строків звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом України про адміністративні правопорушення, без поважних причин.

Тобто, у даному випадку, в частині вказаних вище вимог позовну заяву слід залишати без розгляду (частина перша статті 100 КАС), так як суд за заявою ОСОБА_2, який просив поновити йому цей строк, не знайшов підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 10, 11, 18, 71, 99-100, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, статтями 9, 122, 247, 257, 258,276-279, 289, 293  КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Слов’янського взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Возного Сергія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя –

Постанова складена в повному обсязі 3 грудня 2010 року.