УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 р. | Справа № 2-а-4472/10/2070 |
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2010р. по справі № 2-а-4472/10/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів < Список > < Текст >
до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» Ордена Трудового Червоного Прапора ім. 60-річчя Радянської України (далі –ХКП «Міськелектротранс»), в якому просив стягнути з відповідача на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 766195,15 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2010р. по справі № 2-а4472/10/2070у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2010р. по справі № 2-а4472/10/2070, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання, призначене на 30.11.2010р., не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення, відповідно до яких він проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2010р. прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всі необхідні заходи щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів на підприємстві.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до розрахунку поданого позивачем, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 3626 осіб, середньооблікова чисельність інвалідів, працюючих на підприємстві відповідача у 2009 році складає 110 осіб, фонд оплати праці штатних працівників в 2009 році складав 79377800,00 грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2009 році 21891,29 грн., позивачем розраховано адміністративно-господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в сумі 766195,15., пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій – 0,00 грн. (а.с. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача 4 особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.
Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи с системного аналізу означених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у 2009 році до центру зайнятості кожного місяця подавались звіти про наявність вакансій (а.с. 21-111).
Крім того, відповідно до наданої позивачем довідки Харківського міського центру зайнятості ХКП «Міськелектротранс» у 2009 році надавались до центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць, в тому числі, для інвалідів (а.с. 20) та 30.05.2008 року укладено угоду про співробітництво (строк дії – 3 роки) між Харківським обласним центром зайнятості та Харківським обласним Фондом соціального захисту інвалідів та Харківським комунальним підприємством «Міськелектротранс», метою якої є здійснення спільних заходів щодо сприяння працевлаштуванню громадян з обмеженими фізичними можливостями, які звертаються з метою сприяння у працевлаштуванні до служби зайнятості, мають намір та бажання працювати, зокрема, шляхом їх професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, в тому числі, безпосередньо на підприємствах в межах України (а.с. 133-135).
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2010р. по справі № 2-а-4472/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя | < підпис > | Філатов Ю.М. |
Судді | < підпис > < підпис > | Тацій Л.В. Водолажська Н.С. |
< Список > | < Текст > |
Повний текст ухвали виготовлений 03.12.2010 р.