КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2333/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Троян Н.М. Шостака О.О.
при секретарі Тарадайко Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
УПФУ у Вишгородському районі Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ «Гідромеханізація»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року в сумі 19033,96 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Гідромеханізація»зареєстроване УПФУ у Вишгородському районі Київської області як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мусить подавати звітність до органів Пенсійного Фонду України, а також нараховувати, обчислювати та сплачувати до цих органів страхові внески, які також включають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На ВАТ «Гідромеханізація»виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року і становить 19 033,96 грн., з них 15 389,61 грн. за списком № 1 та 3644,35 грн. за списом № 2.
Оскільки заборгованість в розмірі 19 033,96 грн. відповідачем не сплачена, УПФУ у м Вишгородському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ВАТ «Гідромеханізація»як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із змінами та доповненнями, визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року № 1461-111 порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме –норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абз.4 п.1 ст. 2 вище вказаного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ставку збору для вищезазначеного об’єкта оподаткування визначено абз.3 п. 1 ст. 4 цього Закону у розмірі 100% від об’єкта оподаткування.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/9663 (далі –Інструкція).
Відповідно до вимог п.п 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ВАТ «Гідромеханізація»на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР № 343 від 20.11.1990 року направила ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3. на роботу на Чорнобильську дільницю в зону Чорнобильської АЕС.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Порядок та умови надання пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) в зоні відчуження регулюється ст.ст. 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на вище викладене, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 мають право на отримання державної пенсії на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого Постановою Ради Міністрів РСР від 22.08.1956 року, а підставою для надання пільгової пенсії –безпосередня участь в роботах по ліквідації наслідків аварії та запобіганні забрудненню навколишнього середовища в 30-кілометровій зоні Чорнобильсьокї АЕС.
Отже, вищевказані особи виконували трудову функцію не на підприємстві, а в зоні Чорнобильської АЕС в порядку реалізації державної програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Крім того, пунктом 2 Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць. Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи на підприємстві ВАТ «Гідромеханізація»немає виробництв, передбачених Списками № 1 та № 2 і відповідно на ньому не проводилась атестація робочих місць як на час направлення ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3. на роботу в зону Чорнобильської АЕС так і на даний час.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення на користь УПФУ у Вишгородському районі Київської області фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., оскільки ВАТ «Гідромеханізація»немає виробництв, передбачених списками №1 та № 2, затверджених Постановою Ради Міністрів РСР від 22.08.1956 року, а вищевказаним особам була призначена пільгова пенсія за виконання ними робіт в зоні Чорнобильської АЕС на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР від 20.11.199 року № 343.
Згідно зі ст. 198, 202 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»– задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року –скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Гідромеханізація»про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.11.2010 року.