КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4416/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Троян Н.М., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ромни Сумської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
УПФУ у м. Ромни Сумської області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій у сумі 5097,69 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявній у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції є страхувальником і зареєстроване УПФУ м. Ромни Сумської області як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мусить подавати звітність до органів Пенсійного Фонду України, а також нараховувати, обчислювати та сплачувати до цих органів страхові внески, які також включають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2010 року і становить станом на 25.07.2010 року 5097, 69 грн.
Оскільки заборгованість в розмірі 5097,69 грн. відповідачем не сплачена, УПФУ у м. Ромни Сумської області звернулось до суду з позовом про стягнення вище вказаної заборгованості.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що ДП НАК «Надра України «Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із змінами та доповненнями визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року № 1461-111 порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме –норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абз.4 п.1 ст. 2 вище вказаного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Ставку збору для вищезазначеного об’єкта оподаткування визначено абз.3 п. 1 ст. 4 цього Закону у розмірі 100% від об’єкта оподаткування.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/9663 (далі –Інструкція).
Відповідно до вимог п.п 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги пенсійного органу про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2010 року в розмірі 5097,69 грн. є обгрунтовними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ромни Сумської області до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій стягнення заборгованості –необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 197, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Чернігівнафтогазгеологія»в особі Роменської нафтогазорозвідувальної експедиції – залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року –залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя
Судді