КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1167/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Горяйнова А.М. та Мамчура Я.С.,
при секретарі: Паскаль Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області, батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУМВС України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2010 року ОСОБА_1. звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління МВС України в Київській області, батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУМВС України в Київській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 29.01.2010 року № 44о/с «Про звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) старшого лейтенанта міліції Березового Д.С., інспектора служби (начальника КПП) з-ї роти батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог. Рішення суду вмотивовано тим, що позивач вчинив дії що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тому при винесенні наказу № 44 о/с від 29 січня 2010 року відповідач діяв законно та в межах наданих йому повноважень, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову –залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. згідно наказу ГУ № 39 о/с від 28.02.2001 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ Головного Управління МВС України в Київській області.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 44 о/с від 29 січня 2010 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).
Підставою для звільнення позивача став висновок Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 29 січня 2010 року стосовно службового розслідування за інформацією Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Службовим розслідуванням було встановлено, що позивач, інспектор служби (начальник КПП) 3-ї роти батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення ОСОБА_1., виконав незаконний наказ т.в.о. командира батальйону міліції з охорони зони радіоактивного забруднення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області підполковника міліції Олексієнка М.П., а саме без огляду автомобіля та його вантажу, з подальшим не занесенням відповідної інформації до журналу реєстрації в'їзду та виїзду автотранспорту до зони дозволив проїзд через контрольно - пропускний пункт «Паришів-1»у напрямку державного кордону України, чим порушив спільні накази адміністрації Державної прикордонної служби України та МВС України від 12.01.2004 року 24/57 та від 13.03.2007 року № 133/74/184 та наказ від 22.06.2004 року № 46 «Про введення в дію Інструкції про контрольно - пропускний режим зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення».
Позивачем не заперечується, що він вчинив проступок, але він вважає, що таке покарання як звільнення з ОВС є неправомірним та безпідставним.
Згідно з п. 66 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі Дисциплінарний статут), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формах.
У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник.
Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно проінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово проінформувати старшого прямого начальника.
Віддання і виконання наказу, який суперечить закону, або невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.
Тобто, працівник органів внутрішніх справ отримавши незаконний наказ не зобов'язаний виконувати його, а повинен негайно проінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово проінформувати старшого прямого начальника.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що за період служби в ОВС позивач не має покарань, які б дискретували його як працівника ОВС, позитивно характеризувався за місцем роботи, оскільки йому була ввірена керівна посада, а тому дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано з порушенням законодавства України, не заслуговують на увагу, так як вищенаведене не підтверджується матеріали справи, зокрема, позивачем не надано позитивної характеристики з місця роботи, а навпаки із послужного списка позивача вбачається, що до нього неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді догани, в тому числі суворої, та зауваження (а.с.63-64).
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 29 листопада 2010 року.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: А.М. Горяйнов
Я.С. Мамчур