ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир , майдан Путятинський , 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2010 р. Справа № 12/1488
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарях Бугирі Ю.Г. ,
Соморовій В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 08.02.2010р.),
від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 01.09.2008р.) - була присутня в судовому засіданні - 21.10.2010р., 02.11.2010р., 04.11.2010р.,
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5
на рішення господарського суду Житомирської області
від "12" грудня 2007 р. у справі № 12/1488 (суддя Сікорська Н.А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир)
до підприємця ОСОБА_5 (м. Житомир)
про стягнення 24872,58грн.
з оголошеними в судовому засіданні перервами з 21.10.2010р. по 02.11.2010р., з 02.11.2010р. по 04.11.2010р. та з 04.11.2010р. по 11.11.2010р., з 11.11.2010р. по 18.11.2010р. згідно ст. 77 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (м.Житомир) про стягнення 53580,80грн., серед яких: 30385,04грн. - борг по орендній платі та 23195,76грн. - пеня.
В період розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги й остаточно згідно заяви від 05.11.2007р. №80 просить стягнути з відповідача 21861,55грн. заборгованості по орендній платі, 1764,74грн. заборгованості по сплаті комунальних послуг, 872,21грн. та 374,08грн. штрафних санкцій відповідно за несвоєчасну сплату орендних платежів та комунальних послуг.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. у справі №12/1488 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (м.Житомир) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (м.Житомир) задоволено частково та стягнуто з відповідачки на користь позивача 19873,77грн. заборгованості по орендній платі, 1764,74грн. заборгованості за комунальні послуги, 872,21грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендних платежів, 374,08грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату комунальних послуг, 228,85грн. витрат по сплаті держмита, 108,57грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в стягненні 1987,78грн. заборгованості по орендній платі відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_5 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, а також стягнути з ТОВ "Замкове" судові витрати, у тому числі, пов'язані з послугами адвоката.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема:
- безпідставним є посилання місцевого господарського суду на застосування Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки сторонами було чітко визначено умови договору щодо суми оренди, порядку розрахунків, методу визначення суми комунальних платежів з порядком їх оплати;
- рішення суду першої інстанції не містить будь-яких даних щодо порядку (методу нарахування) частково задоволених сум;
- відповідно до ч.6 ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно яких сторони, підписуючи договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше, зобов'язані відповідно до ч.2 ст.793, ч.1 ст.794 ЦК України (в редакції, чинній на день підписання договору), посвідчити договір нотаріально та вчинити його державну реєстрацію, після чого такий договір вважається укладеним (ч.3 ст.640 ЦК України); проте, договір від 21.09.2004р., укладений на 1 рік, нотаріально посвідчений не був та не здійснено його державної реєстрації, у зв'язку з чим, на думку відповідачки, договір вважається нікчемним, тобто таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, і визнання недійсним судом такого договору не вимагається (ст.215 ЦК України), а відтак, у ТОВ "Замкове" на момент звернення до суду були відсутні правові підстави для пред'явлення позовних вимог на основі договору;
- як стверджує скаржник, нею проведено оплату позивачу на суму 130904,52грн., з яких: 125764,92грн. останній зарахував готівковими коштами, а 5139,60грн. - взаємозаліком, однак, проведення взаємозаліку не було передбачено умовами договору;
- крім того, позивач не повністю висвітлив платежі, проведені відповідачем у квітні 2006р.;
- місцевим господарським судом не досліджена наявність (надання) будь-яких комунальних послуг позивачем та обґрунтованість його сум за такі послуги для оплати їх відповідачем, зокрема, очевидним є той факт, що сторони, за відсутності окремого лічильника, не зафіксували початковий відлік електроструму на лічильнику об'єкта нерухомості позивача, де й інші суб'єкти здійснювали господарську діяльність, в тому числі і позивач, тобто, сторони не визначили порядок та методику виведення (нарахування) окремих показників спожитої електроенергії відповідача з величини (всієї) будівлі позивача й таким чином, у розумінні ч.4 ст.612 ЦК України прострочення боржника не наступало, оскільки зобов'язання по комунальним платежам не могло бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. змінено в частині стягнення суми заборгованості по орендній платі та судових витрат. Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" - 16373,77грн. заборгованості по орендній платі, 1764,74грн. заборгованості за комунальні послуги, 872,21грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, 374,08грн. пені за несвоєчасну сплату комунальних платежів, 193,88грн. витрат по оплаті державного мита та 91,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. скасовано, справу направлено до Житомирського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задоволено.
Під час нового розгляду, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.11.2009р. апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 грудня 2007 року скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 - 114грн.43коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2010р. постанову ЖАГС від 05.11.2009р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до ЖАГС. Касаційну скаргу задоволено частково.
Ухвалою Верховного суду України від 25.03.2010р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.02.2010р.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2010р. було призначено до розгляду апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2007р. у справі №12/1488.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Житомирської області незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Замкове" (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_5 (орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень в будинку по вул.Кафедральній, 8, відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в тимчасове користування приміщення кафе в будинку по вул.Кафедральній, 8, загальною площею 125,7 м.кв.
Приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін, протягом 12 днів з моменту підписання даного договору (п.3.1).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що об'єкт оренди вважається переданим в оренду після підписання договору та акту здачі-приймання, підписаного членами двосторонньої комісії.
Згідно з актом приймання - передачі від 22.09.2004р. позивач передав, а відповідач прийняла приміщення кафе в будинку по вул. Кафедральна, 8.
Термін оренди згідно з пунктом 4.1 договору сторонами визначено з 1 жовтня 2004 року по 30 вересня 2005 року та зазначено, що при виконанні орендарем своїх обов'язків по договору термін оренди продовжується ще на один рік і т.д. до п'яти років.
В п.5.1 та п.5.2 договору сторони погодили розмір орендної плати та строк її внесення, й згідно п.5.3 договору передбачили, що розмір орендної плати може переглядатись один раз протягом року за згодою сторін.
11.10.2004р. між ТОВ "Замкове" та підприємцем ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до договору від 21.09.2004р. оренди нежитлових приміщень в будівлі по вул. Кафедральній, 8 в м.Житомирі. У відповідності до п.1 зазначеної угоди, орендодавець за рахунок приміщень адмінбудівлі зобов'язався приєднати до кафе одну кімнату в цокольному поверсі площею 17,22 кв.м. та кімнату першого поверху площею 19,05 кв.м. для розміщення адміністрації кафе, службового гардеробу, комори та збільшення посадочних місць, а також провести утеплену добудову до кухні кафе для приготування шашликів, площею 5,32кв.м. з перехідним майданчиком 1,3 кв.м. При цьому, п.2 додаткової угоди передбачає, що при реконструкції переданих приміщень орендодавець проводить загальнобудівельні та електромонтажні роботи за свій рахунок, своїми робітниками, орендатор - інші роботи за свій рахунок і своїми робітниками.
Умови оренди та взаємовідносини сторін регулюються відповідно до договору оренди від 21.09.2004 року (пункт 4 додаткової угоди від 11.10.2004р.).
Згідно з актом приймання передачі від 27.12.2004р. позивач передав, а відповідач прийняла додаткові приміщення на виконання додаткової угоди від 11.10.2004р., про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За частиною 3 вказаної статті об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Частиною 6 цієї статті встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч.2 статті 793 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на день підписання сторонами договору оренди від 21.09.2004р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
За приписами статті 794 ЦК України (в редакції, чинній на день підписання сторонами договору оренди від 21.09.2004р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).
Пунктом 1 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Як вже зазначалось, термін дії договору оренди нежитлових приміщень в будинку по вул.Кафедральній, 8 від 21.09.2004р. визначений сторонами в п.4.1 з 01.10.2004р. по 30.09.2005р. При виконанні орендарем своїх обов'язків по договору, термін оренди продовжується ще на один рік і т.д. до п'яти років.
Відповідно до п.4.2 договору, якщо жодна сторона в термін одного місяця до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін по згоді сторін.
Як свідчать матеріали справи, додаткові угоди до договору оренди про продовження дії договору оренди ще на один рік між сторонами не укладались.
Крім того, в такому випадку, враховуючи наведені вище норми законодавства, договір мав нотаріально посвідчуватись.
Згода сторін на пролонгацію договору оренди також відсутня.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що договір оренди нежитлових приміщень в будинку по вул.Кафедральній, 8 від 21.09.2004р. припинив дію з 01.10.2005р.
Наявними в матеріалах справи платіжними документами, прибутковими касовими ордерами, банківськими виписками та квитанціями до прибуткових касових ордерів підтверджується факт проведення відповідачем розрахунків з позивачем за термін дії договору оренди (в період з 10.11.2004р. по 22.01.2007р.).
Отже, за наведеного, у позивача відсутні підстави для вирішення в судовому порядку питання про стягнення боргу по орендній платі, комунальним послугам й пені з відповідачки, оскільки вказані вимоги ґрунтувались виключно на умовах договору оренди від 21.09.2004р.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить стягнути з позивача витрати, пов’язані з сплатою державного мита при подачі апеляційної скарги та касаційної скарги, а також витрати на послуги адвоката.
Приписами статті 44 ГПК України визначено, що до складу судових витрат належать, зокрема, державне мито, суми щодо оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зокрема, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Відповідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача; при відмові в позові – на позивача; при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, право гр.ОСОБА_6 на зайняття адвокатською діяльністю підтверджене свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю №232 від 15.11.1994р.
На підтвердження понесених позивачем витрат, надано квитанцію №9 від 26.12.2007 про сплату ОСОБА_6 4000грн. за адвокатські послуги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вимоги щодо стягнення з позивача витрат, пов’язаних з сплатою державного мита при подачі апеляційної скарги та касаційної скарги та витрат на послуги адвоката, обгрунтованими.
З урахуванням викладеного вище, рішення господарського суду Житомирської області від 12 грудня 2007 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12 грудня 2007 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Замкове" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Кафедральна, 10, код 22063975) на користь підприємця ОСОБА_5 (10014, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 114 грн. 43 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги та 114 грн. 43 коп. витрат державного мита за подання касаційної скарги, 4 000 грн. 00 коп. відшкодування витрат з оплати послуг адвоката.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.
5. Справу №12/1488 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 5прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачу за адресами:
- 10014, АДРЕСА_2;
- 10020, м.Житомир-20, а/с - 37)
5 - в наряд