КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-91/09 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Б.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Бараненка І.І.,
Борисюк Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 30 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 30 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з червня 2008 року по березень 2009 року неправомірною.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з 01 червня 2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 983 грн.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату ОСОБА_1 соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка визначається статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, яким визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому з 22 травня 2008 року позивач має право на отримання соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в резолютивній частині рішення суд першої інстанції помилково зазначив, що позивач має право отримання соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 червня 2008 року по березень 2009 року.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково з огляду на наступне.
В запереченнях на позов відповідач наполягав на застосуванні положень ст.ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на той час), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на той час) передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, позивач звернулася до суду 04 березня 2009 року, то вона пропустила строк на звернення до суду за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за цей період.
В позовній заяві та в судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та стягненні на його користь 4499,40 грн. державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року включно.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнув з відповідача на користь позивача недоотримані суми державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з 01 червня 2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 983 грн. і зобов’язав управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату ОСОБА_1 соціальної допомоги з підвищенням її розміру як дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Крім того, зазначеним Рішенням Конституційного Суду України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
А відтак Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В свою чергу вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Отже за 2008 рік позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з 01 червня 2008 року по березень 2009 року включно в розмірі 983 грн. та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області проводити в подальшому, починаючи з квітня 2009 року, виплату ОСОБА_1 соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка визначається статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Богуславського районного суду Київської області від 30 беоезня 2009 року частково скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати відмову управління Пенсійного Фонду України в Богуславському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________ І.І. Бараненко
_____________________ Л.П. Борисюк