КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-239/09                            Головуючий у 1-й інстанції:   Бакуменко А.С  

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                           Зайця В.С.,

                  Суддів:                                                  Бараненка І.І.,

                                                                                                    Борисюк Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 03 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоотриманих сум державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року у розмірі 4594 грн. 02 коп.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 03 квітня року позов задоволено частково. Визнано відмову управління Пенсійного Фонду України у Богуславському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової допомоги як дитині війни за 2008 рік неправомірною.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми надбавки як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 684 грн. 20 коп.

Відмовлено ОСОБА_1 у стягненні з управління Пенсійного фонду України надбавки як дитині війни за 2006, 2007 роки за пропущенням без поважних причин строків на звернення до суду, а з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року - за необґрунтованістю позову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195 (далі –Закону № 2195), передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнано некоституційними деякі статті та положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема ті норми, що скасовували або змінювали ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей України», тому прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача по невиплаті позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, при цьому, застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги про перерахунок недоплаченої щомісячної 30% надбавки до пенсії підлягають задоволенню частково за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, так як даний позов було подано в  березні 2009 року, позивачем без поважних причин пропущено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, а представник відповідача наполягав застосувати положення ст. 100 КАС України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, зазначеним Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

А відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

В свою чергу, вимогами ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 206, 254  КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області залишити без задоволення, а Богуславського районного суду Київської області від 03 квітня року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                               _____________________В.С. Заяць

                  Судді:                                               _____________________ І.І. Бараненко

                                                                                         _____________________ Л.П. Борисюк