№ 2-а-856/2009р.  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  18 листопада 2010 року                 м.Добропілля  

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого -     судді         Здоровиці О.В.  

  при секретарі         Єфименко Т.В.,  

  за участю  

  представника  позивача         ОСОБА_1  

  представника відповідача         Закутнього О.А.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії, -    

ВСТАНОВИВ:  

17 вересня 2010  року ОСОБА_3 звернувся до  суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області (УПФ) про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон №796).  

У позові зазначав, що він, як інвалід 1 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону   № 796.  

Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом і на відмову УПФ привести їх у відповідність з вимогами Закону, позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки з 01 червня 2010 року.  

Позивач в судове засідання не з»явився, надавши суду заяву в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, з участю його представника.  

Представник позивача  - ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.  

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача і суду пояснив, що ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розмір пенсії позивача забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктом 3 ст.2 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для окремих категорій громадян законами можуть встановлюватись умов, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких законів і є ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вимагає встановлення йому основного та додаткового розміру пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлено ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», але цією нормою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з ЗУ«Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Тобто ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії встановлений цією статтею, для визначення розмірі пенсій, у т.ч. і відповідно до ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З метою реалізації прав осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС, на виконання вимог  ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.01.2002 р. (зі змінами та доповненнями) відповідно до якої розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розмірі 19,91 грн ( з 01.09.04р. – 22,30 грн.). постановою КМУ від 27.12.2005 р. № 1293 вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасники ліквідації аварії в 1986 році) та 2,5 рази (інші учасники ліквідації аварії). Постановою КМУ № 654 від 16.07.2008 року  передбачено. Що для учасників ліквідації наслідків аваріїї на ЧАЕС в 1987-1990 роках у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 1 групі інвалідності, яким встановлено зв»язок з Чорнобильської катастрофою не можуть бути нижче 870 грн. Представник відповідача зазначиа, що пенсія позивачу була призначена відповідно до вимог діючого законодавства і  тому просить відмовити в задоволенні позову та визнати відмову в перерахунку пенсії правомірною.  

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Як встановлено судом, позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 1 групи (а.с.7-10).  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_3 17.06.2010 року звернувся до відповідача з заявою про нарахування державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону, на що Управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.  

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.  

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    

Стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 1 групи –100 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 вказаного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

Статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до даної категорії. Частина 4 статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по І групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком.  

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.  

Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 р. зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване чи звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796.  

Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, на яку в своїх запереченнях посилається відповідач, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 Кабінет Міністрів України  було встановлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідали розмірам мінімальної пенсії за віком. Дана постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ  N 654 від 16.07.2008 «Про підвищення рівня пенсійного  забезпечення громадян».  

Постановою КМУ  N 654 від 16.07.2008 «Про підвищення рівня пенсійного  забезпечення громадян»,  на яку  в своїх запереченнях також посилається відповідач встановлено, що для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у  1987-1990  роках у всякому разі розмір пенсії  для інвалідів 1 групи, яким встановлено зв»язок з  Чорнобильською катастрофою не може  бути нижчим за 870 грн, але визначення данного розміру суперечить положенням 50, 54 Закону № 796.  

Крім цього положення постанови КМУ  від 28 травня 2008 р. N 530 «Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян» встановлено, що особам,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської  катастрофи, а саме інвалідам 1 групи  щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  відповідно до Закону України  "Про  статус  і соціальний    захист    громадян,    які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи"   виплачується   у   розмірі  30% до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Але суд зазначає, що визначення данного розміру також  суперечить положенням ст.50 Закону № 796.  

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при  визначенні  розміру  пенсій  позивачу, як учаснику  ліквідації  наслідків аварії на   Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України №  796-ХІІ,  а не вищезазначені постанови Кабінету Міністрів  України, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.  

Як встановлено ст. ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ, при визначені розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.  

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"  встановлено, що у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність дорівнює з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. Згідно Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» цей закон набирає чинності з  дня  його  опублікування, тобто з 30.04.2010 року  та застосовується з 1 січня 2010 року.  

Таким чином в 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність дорівнює з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.  

Відповідно до п.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого  Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (зі змінами), особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, пенсія призначається з дня звернення з урахуванням пункту 5 цього Порядку.  

Пункт 5  вказаного Порядку  зазначає, що днем  звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.  

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі розмірів зазначених в ст.50,54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 17.06.2010 року.  

Згідно ст. 71 КАС України адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що представником відповідача не доказано правомірність дій відповідача, а тому позов підлягає задоволенню і пенсія по інвалідності позивачу, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії , інваліду 1 групи,  підлягає перерахунку та виплаті, виходячи з розмірів, передбачених ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 17.06.2010 року  виходячи з наведених вище розмірів.  

На підставі вищевикладеного, Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст.9, 11, 158-163 КАС України, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

  Позов ОСОБА_3 до Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії  - задовольнити частково.  

  Визнати незаконними дії Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності (державної та додаткової) відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком та 100% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 17 червня 2010 року.  

  Зобов»язати Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок  та виплату державної пенсії виходячи з  розміру шести мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 17 червня 2010 року.  

Зобов»язати Управління  Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок  та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з  розміру 100% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ч.3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 17 червня 2010 року.  

  Постанова може бути оскаржена до  Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення постанови.  

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.  

  Головуючий суддя                             О.В.Здоровиця