копія
Справа № 2а-374/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року смт.Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді ХУДИКА М.П.,
при секретарі Кочмарській О.М.,
розглянувши в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
01.10.2010 року ОСОБА_1 вернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позов мотивувала тим, що являється дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, позивачці доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не виплачувалася. Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року просить суд, враховуючи те, що вона хворіє на післятравмитичний дерм. артроз колінних суглобів першого ступеню зі згинально-привідними контрактурами та різким порушенням функції ходи та опори, поширений остеохондроз хребта, облітеруючий а/с судин нижніх кінцівок, що підтвердила копією епікризу Хмельницького госпіталю інвалідів ВВВ, в зв’язку з хворобою не може вільно пересуватись, поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 30.09.2010 року.
Представник відповідача подала до суду письмове заперечення проти позову, в якому позов не визнала. Просила застосувати строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України, і частину позовних вимог, що виходять за межі строку позовної давності, залишити без розгляду. Крім того, вказала, що управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, на підставі Конституції України, законів України, указів Президента України, постанов Верховної ради України, актів Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка регулює вказані відносини і є обов’язковою для виконання Пенсійним фондом України, позивачу з 22.05.2008 року виплачується підвищення до пенсії в розмірах, визначених вказаною постановою, а саме: з 01.10.2008 року в розмірі 49,8 грн. Тому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи в цілому, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так, згідно ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляє ухвалу.
При цьому суд враховує, що позивачка хворіє на післятравмитичний дерм. артроз колінних суглобів першого ступеню зі згинально-привідними контрактурами та різким порушенням функції ходи та опори, поширений остеохондроз хребта, облітеруючий а/с судин нижніх кінцівок, що підтверджується копією епікризу Хмельницького госпіталю інвалідів ВВВ, в зв’язку з хворобою не може вільно пересуватись, а тому вважає, що строк звернення до суду пропущений з об’єктивних причин і може бути поновлений з 09.07.2007 року. .
Згідно копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1 позивачка являється дитиною війни та має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.6 вказаного Закону, яка була чинною на 01.01.2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення ст.ст.71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними, тобто такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд дійшов висновку, що дії управління, щодо відмови позивачці у перерахунку підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надбавка становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними.
В зв’язку з визнанням п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційним перерахунку підвищення до пенсії проведено не було.
Тому суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду, щодо відмови позивачці у перерахунку підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року є неправомірними, і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, оскільки попри відсутність встановлених в законодавчому порядку обмежень щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни у 2009 - 2010 роках, відповідач, діючи всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у період з 01.01.2009 р. по 30 вересня 2010 р. не виплачував позивачці щомісячне підвищення до пенсії у повному обсязі - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі .№ 5748/04 від 30.09.2010 року, а також вбачається з заперечень відповідача.
Положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, у відповідності з якою діє відповідач, суперечать Закону «Про соціальний захист дітей війни», а тому не підлягають застосуванню, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними актами.
Крім того, відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивачки в частині стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року з наступних обставин.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який був чинний до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 22.05.2008 року, було змінено.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, рішення Конституційного Суду України N10-рп/2008 від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не має, і на період 01.01.2008 по 22.05.2008р. не поширюється.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач в період з 01.01.08р. по 22.05.08р. діяв на підставі, у спосіб та межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог позивачки щодо стягнення підвищення до пенсії за період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –
постановив:
Позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (обчисленої відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2010 року з урахуванням виплачених сум.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ярмолинецький районний суд, з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя підпис
Копія вірна:
Суддя Ярмолинецького районного суду М.П.Худик