Справа № 1-99/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м.Луцьк                                                                                                 10 січня 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судці Квятковського М .С

з участю секретаря Федчук Т.А.

прокурора Покидюка В.М.

адвоката ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Полиці Володимирецького р-ну Рівненської області, мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, розлученої, раніше не судимої,

за ст.ст. 190 ч.І, 190 ч.2 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_1., в кінці липня - на початку серпня 2006 року, знаходячись в магазині, що розташований в АДРЕСА_2, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом гадання та зняття порчі, незаконно заволоділа грошима та майном потерпілої ОСОБА_3.   на загальну суму 800 гривень.

Вона ж повторно, в кінці серпня 2006 року, знаходячись в магазині, що розташований в АДРЕСА_2, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом гадання та зняття порчі, незаконно заволоділа грошима потерпілої ОСОБА_4. в сумі 2700 гривень та 80 доларами США, що згідно довідки НБУ від 09.11.2006 року становило 404 гривні, а всього майном на суму 3104 гривні.

Допитана в судовому засіданні, з приводу інкримінованих їй злочинів, підсудна ОСОБА_1. свою вину визнала повністю. Показала, що в кінці липня - на початку серпня 2006 року, знаходячись в магазині, що по АДРЕСА_2, дійсно обманула потерпілу ОСОБА_3. Так, під приводом гадання та зняття порчі, заволоділа її грошима в сумі 400 гривень та різним товаром на суму 400 гривень.

2

В серпні 2006 року, знаходячись в цьому ж магазині, таким же чином, обманула потерпілу ОСОБА_4. та заволоділа її грошима в сумі 2700 гривень та 80 доларами США..

В даний час розкаюється у вчинених злочинах, просить її суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини самою підсудною, її вина у вчиненні інкримінованих їй злочинів стверджується:

Оголошеними показами потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4., про те, що влітку 2006 року, знаходячись в магазині, що по АДРЕСА_2, ОСОБА_1., шляхом обману, під приводом гадання та зняття порчі, заволоділа їх грошима та майном, відповідно ОСОБА_3. на суму 800 гривень , ОСОБА_4. -на суму 3104 гривні ( а.с. 4, 10).

Показання підсудної та потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються учасниками судового розгляду.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4., шляхом обману, вчиненими повторно, підсудна ОСОБА_1. вчинила злочини, передбачені ст.190 ч.2 КК України.

Досудовим слідством ОСОБА_1. обвинувачувалась також, що шляхом шахрайства в серпні 2004 року заволоділа майном потерпілої ОСОБА_5. на суму 2004 гривні. Також її дії по цьому епізоду кваліфікувались досудовим слідством за ст. 190 ч.ІКК України.

Обвинувачення по епізоду шахрайства ОСОБА_1. відносно потерпілої ОСОБА_5. не знайшло свого доведення в суді, оскільки ґрунтувалося лише на показах потерпілої, які вона дала на досудовому слідстві. В судове засідання потерпіла ОСОБА_5  не з*явилася повторно, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи. В поданій до суду заяві вона взагалі відмовилась давати будь-які покази по даній справі.

Враховуючи, що підсудна заперечує свою вину у вчиненні злочину по даному епізоду, інших, достовірних доказів, які підтвердили б вину ОСОБА_1. у вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_5. в суді не здобуто., даний епізод їй з обвинувачення слід виключити. Крім того, кваліфікація дій ОСОБА_1. досудовим слідством і за ст. 190 ч. 1 КК України є зайвою.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудної ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, дані про особу підсудної.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудній, суд відносить щире каяття у вчинених злочинах, добровільне відшкодування потерпілим ОСОБА_3. і ОСОБА_4. завданих злочинами збитків.

Таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно, з обвинувачення слід виключити, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою вчинених злочинів, інші обтяжуючі обставини відсутні.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється у вчинених злочинах, добровільно відшкодувала завдані злочинами збитки, суд вважає, що її виправлення та

3

перевиховання     можливе  без  ізоляції від суспільства,  а тому  покарання їй  слід призначити такого виду як позбавлення волі із застосуванням ст.. 75 КК України. Керуючись ст..323,324, КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2-х років (двох років) позбавлення волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст..76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.