Справа № 2-6932
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» серпня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Логвіной Л.С.,
при секретарі Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і в обґрунтовування своїх вимог пояснив, що вона відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року позивач вважає, що їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007 році позивачу така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.
Верховна Рада України своїм Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України», призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була припинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України».
Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплачена позивачу у 2007 році і обмежена у 2008 році соціальна допомога, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що, як вважає позивач, суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги згідно статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1.01.2007 р. - 380 гривень, з 1.04.2007 - 406 гривень, з 1.10.2007 р. - 411.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1.01.2008 р. - 470 грн., з 1.04.2008 р. - 481 грн., з 1.07.2008 р. - 482грн., з 1.10.2008 р. - 498 грн.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.
Ні Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік», ні Конституцією України , ні будь – яким іншим Законом не передбачено обмежень для сплати передбаченої ст6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області по несплаті їй в 2007 році та сплати не в повному обсязі в 2008-2009 році щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України,стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на його користь всі судові витрати
Позивака у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про те, що просить справу розглянути без її участі , позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з,явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність, позов не визнає, просить відмовити у задоволені позову, так як для виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитиній війни позивачу немає юридичних підстав.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 7).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Суд вважає, що позов в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати позивачу державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період 2007 рік, і зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік підлягає задоволенню з наступних підстав :
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати позивачу державної соціальної допомоги до пенсії , як дитині війни у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати позивачу державної соціальної допомоги до пенсії , як дитині війни у період з 22 травня 2008 року є неправомірними і тому відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача сплачені позивачем витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., судовий збір суд вважає з відповідача на користь позивача не стягувати , так як згідно Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати його відповідач звільнений, а стягнути з держави на користь позивача у розмірі 8,50 грн. .
Керуючись ст. 10,11, 60,212-215 ЦПК України , на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про прожитковий мінімум»,ст.. 15,257 ЦК України , суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії задовольнити .
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн .
Стягнути з держави на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмір 8, 50 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Суддя: