Справа № 2а-255/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Дамчук О.О.,
при секретарі Крат С.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни».
В С Т А Н О В И В :
Позивач 08.11.2010 року звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та згідно Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» на підставі ст.1 абз.2 розділу І, є дитиною війни. На підставі ст.6 розділу 2 ат ст.1 розділу 4 цього Закону їй повинна з 01.01.2006 року щомісячно виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч вимогам ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не нараховує їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає дії відповідача неправомірними, просить суд визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду у Високопільському районі Херсонської області щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за період який враховує 6 – ти місячний строк позовної давності, передбачений ч.2 ст.99 КАС України і на день звернення до суду.
Позивач у судове засідання не з’явився, до початку розгляду справи по суті подав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду у Високопільському районі Херсонської області в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що відсутність законодавчого врегулювання цього спірного питання позбавляє можливості здійснити перерахунок пенсії позивачу, окрім того бюджетом не передбачено коштів на зазначені соціальні допомоги, тому просить у позові відмовити.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення: своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України – завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України – до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус «дитини війни», що підтверджується наявним посвідченням.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Згідно п.1 Розділу 4 «Заключного положення» вказаного Закону останній вступає в силу з 01.01.2006 року.
Рішення про підвищення пенсії позивачу відповідачем до теперішнього часу прийнято не було, перерахунки відповідно до зазначеного Закону не проведені.
Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадянина.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зокрема, ст.111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року положення ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Відповідно до ст.152 Конституції України – закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми вищезазначеного Закону втратили чинність з 09.07.2007 року.
Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.2008 року, щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Відповідно до п.5.4. рішення Конституційного Суду України, № 10 – рп/2008 від 22.05.2008 року, встановлено, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Таким чином, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції 01.01.2006 року є чинним і підлягає застосуванню.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно частини 2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи наведене, законною є вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період який враховує 6 – ти місячний строк позовної давності, передбачений ч.2 ст.99 КАС України і на день звернення до суду, тобто з 08.05.2010 року по 08.11.2010 року.
Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача в своїх запереченнях на висновок Конституційного Суду України про застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першій статті 28 Закону №1058 виключно для визначення розмірів пенсії, як на підставу правомірності виплати соціальної допомоги дітям війни, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, оскільки цим же актом, що представляє собою ухвалу Конституційного Суду України №27-у/2009 від 19.05.2009 року у справі №2-25/2009 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальна пенсія за віком», що міститься у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальний розмір пенсії за віком», використаного в частині першій статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» в пункті 3.2 визначено, що відсутність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, є прогалиною у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV, а за умовами частини четвертої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язаної з гарантіями, закріпленими в статтях 22 та 46 Конституції України, заборонена відмова особі у захисті порушеного права з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» який має вищу юридичну силу, є чинним, тому суд вважає, що дії відповідача, що суперечать вищевказаному закону – є неправомірними.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно – правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого - реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії суд не бере до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на управління законодавством.
Керуючись ч.2 ст.19, ст.22, ст.46, ст.152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006року, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року, ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 року, ст.ст.2, 3, 8, 9, 99, 100, 137, 159 – 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області про спонукання до виконання дій – задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Високопільському районі Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 08.05.2010 року по 08.11.2010 року з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Високопільський районний суд Херсонської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя Дамчук О.О.