ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
«23» листопада 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
позивачки ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1», - про відшкодування майнової та моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства і просить суд :
- Стягнути з ОСОБА_4 на її користь у відшкодування майнової шкоди 14 399 гривень та у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 4 серпня 2010 року через недбале утримання свого майна ОСОБА_4 були залиті водою квартири № 93 і АДРЕСА_2, власницею яких є ОСОБА_3, тобто останній було заподіяно майнової та моральної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_3 наполягала на задоволенні позовних вимог із зазначених підстав.
Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала, спростовуючи обставини залиття квартир, що належать ОСОБА_3, саме внаслідок своїх неправомірних дій або бездіяльності та не погоджуючись при цьому з розміром майнової шкоди.
Суд, керуючись приписами ч. 4 статті 10 ЦПК України, роз’яснював позивачці положення ст. ст. 11, 60 ЦПК України щодо її обов’язку з доказування обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог, проте клопотань про витребування відомостей про належність квартири АДРЕСА_1 і призначення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_3 на предмет з’ясування технічних причин залиття квартир та вартості їх відновлювального ремонту не заявила.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1» у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Сторони не заявили у суді, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, тому не вирішувалось питання про їх допит як свідків згідно зі ст. 184 ЦПК України.
Вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви з таких підстав.
На підставі Розпорядження № 13860 від 16 січня 1997 року про приватизацію та виданого на його підставі Свідоцтва про право власності на житло № Т/546-ІІ від 16 січня 1997 року, а також договору купівлі-продажу від 28 грудня 1999 року (реєстровий № 13122) ОСОБА_3 є власницею квартири № 93 та власницею Ѕ частки квартири АДРЕСА_2.
Відомостей про співвласника квартири № 94 ОСОБА_5 позивачка не надала, а тому суд не залучив її до участі у справі в якості третьої особи, враховуючи, що учасником процесу може бути тільки праводієздатна особа (статті 28, 29 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як встановлено ч. 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідністю зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України саме на позивача покладений тягар доказування обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, з урахуванням викладених положень закону, окрім вини, яка презумується, доказуванню позивачем у справах про відшкодування шкоди підлягають обставини вчинення особою неправомірних дій або бездіяльності, наслідків цих дій у вигляді шкоди (майнових втрат) та причинного зв’язку між поведінкою завдавача шкоди та шкодою.
Посилаючись на обставини пошкодження зазначених квартир їх залиттям внаслідок неналежного утримання свого майна власником квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3, проте, не надала суду доказів того, що відповідачка є власницею або володільцем з інших підстав зазначеної квартири, не просила суд витребувати докази належності цієї квартири певній особі і не звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи щодо з’ясування технічних причин залиття квартир та вартості їх відновлювального ремонту.
Дійшовши висновків про недоведеність позовних вимог, суд вважає за необхідне окремо зауважити, що існує чотири елементи деліктної відповідальності, серед яких презумується законом тільки вина завдавача шкоди, проте на загальних підставах позивач має довести перед судом також і факти вчинення протиправних дій, заподіяння шкоди та її розміру, а також причинного зв’язку між поведінкою завдавача шкоди та безпосередньо шкодою. Разом з тим, незважаючи на роз’яснення позивачці її процесуальних прав та наслідків ненадання доказів, вона ухилилась від доказування викладених обставин, без чого деліктна відповідальність відповідача є безпідставною.
Надані позивачкою Акти, складені представниками заінтересованої особи КП ЯМР «РЕО № 1», та кошторисна документація достатніми доказами вважатися не можуть.
Окрім того, без визначення особи іншого співвласника квартири № 94 ОСОБА_5, її місця реєстрації та проживання, а також праводієздатності, суд позбавлений можливості залучити її до участі у справі, що також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 1», - про відшкодування майнової та моральної шкоди – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.І. Савранська