Справа № 2-899/2010 р .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Зоріної Д . О ., при секретарі Скічко Н . В ., Коптяєвій Т . М ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , телерадіокомпанії « Візит », інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс », автора статті ОСОБА_5 про захист честі , гідності та ділової репутації , спростування недостовірної інформації , -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_2 . звернувся до суду із зазначеним позовом , згідно якого просив суд ухвалити рішення , яким визнати такими , що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність ОСОБА_2 . відомості , розповсюджені ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . 5 лютого 2010 року в прямому ефірі програми « Передвиборча агітація » телерадіокомпанії « Візит » щодо організації ОСОБА_2 . підпалу будинку ОСОБА_3 . та погроз на адресу ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 ., а також звинувачення ОСОБА_2 . та ОСОБА_6 . в знущаннях над працівниками підприємства , в залякуваннях та махінаціях ; визнати такими , що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність ОСОБА_2 . відомості , розповсюджені в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » № 6 (730) від 5 лютого 2010 року в статті « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних », де позивача названо власником декількох підприємств та звинувачено в підпалі квартири ОСОБА_3 .; зобов » язати ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 ., телерадіокомпанію « Візит » спростувати поширені ними недостовірні відомості , що порочать честь , гідність та ділову репутацію позивача , що розповсюджені в програмі телерадіокомпанії « Візит » 5 лютого 2010 року тим же способом , яким її розповсюдили , тобто в телеефірі в тому ж циклі передач та в той же час у запланованому найближчому випуску ; зобов » язати ОСОБА_3 . та інформаційно - рекламний тижневик « Програма Плюс » спростувати поширені ними недостовірні відомості , що порочать честь , гідність та ділову репутацію позивача , що розповсюджені в газетній статті інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) « Керівництво заводу ЗБШ звільняє непокірних » тим же способом , яким її розповсюдили , тобто шляхом здійснення відповідної публікації на тій же шпальті й тим же самим шрифтом , що й спростовуване повідомлення у запланованому найближчому випуску ; зобов » язати ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . принести ОСОБА_2 . ю та його дочці публічне вибачення за розповсюдження недостовірної інформації , яка шкодить його діловій репутації ; стягнути з ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 . моральну шкоду в сумі 50 000 грн .
Свої вимоги позивач мотивував тим , що 5 лютого 2010 року в прямому ефірі за участю представників БЮТ в програмі « Передвиборча агітація » телерадіокомпанії « Візит » у своєму виступі ОСОБА_3 та депутат Крюківської районної ради міста Кременчука від партії БЮТ ОСОБА_4 озвучили недостовірну інформацію , яка не відповідає дійсності та ганьбить честь , гідність та ділову репутацію позивача . Зокрема , вказані вище особи оприлюднили заяву , в якій звинуватили ОСОБА_2 . в організації підпалу будинку ОСОБА_3 ., в погрозах на їх адресу , а також звинуватили позивача та його доньку ОСОБА_6 . в знущаннях над працівниками підприємства , де відповідачі раніше працювали та махінаціях . Окрім того , в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) була опублікована стаття « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних », у якій позивача назвали власником кількох підприємств та звинуватили в підпалі будинку ОСОБА_3 . Оприлюднена інформація є неправдивою та направлена виключно на підрив репутації позивача серед пересічних громадян , його рідних та знайомих .
7 жовтня 2010 року судом винесено ухвалу , якою закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 . про стягнення з ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . моральної шкоди в сумі 50 000 грн . закрито , у зв » язку з відмовою представника позивача від даної частини позову .
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали , посилаючись на обставини , викладені в позовній заяві , просили суд ухвалити рішення , яким визнати такими , що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність ОСОБА_2 . відомості , розповсюджені ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . 5 лютого 2010 року в прямому ефірі програми « Передвиборча агітація » телерадіокомпанії « Візит » щодо організації ОСОБА_2 . підпалу будинку ОСОБА_3 . та погроз на адресу ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 ., а також звинувачення ОСОБА_2 . та ОСОБА_6 . в знущаннях над працівниками підприємства , в залякуваннях та махінаціях ; визнати такими , що не відповідають дійсності та принижують честь і гідність ОСОБА_2 . відомості , розповсюджені в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » № 6 (730) від 5 лютого 2010 року в статті « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних », де позивача названо власником декількох підприємств та звинувачено в підпалі квартири ОСОБА_3 .; зобов » язати ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 ., телерадіокомпанію « Візит » спростувати поширені ними недостовірні відомості , що порочать честь , гідність та ділову репутацію позивача , що розповсюджені в програмі телерадіокомпанії « Візит » 5 лютого 2010 року тим же способом , яким її розповсюдили , тобто в телеефірі в тому ж циклі передач та в той же час у запланованому найближчому випуску ; зобов » язати ОСОБА_3 . та інформаційно - рекламний тижневик « Програма Плюс » спростувати поширені ними недостовірні відомості , що порочать честь , гідність та ділову репутацію позивача , що розповсюджені в газетній статті інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) « Керівництво заводу ЗБШ звільняє непокірних » тим же способом , яким її розповсюдили , тобто шляхом здійснення відповідної публікації на тій же шпальті й тим же самим шрифтом , що й спростовуване повідомлення у запланованому найближчому випуску ; зобов » язати ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . принести ОСОБА_2 . та його дочці публічне вибачення за розповсюдження недостовірної інформації , яка шкодить його діловій репутації .
Відповідачі ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . в судовому засіданні позов не визнали , одночасно не заперечуючи проти самого факту розповсюдження зазначеної в позові інформації , наполягаючи на тому , що остання є достовірною , і як наслідок не може бути такою , що порушує особисті немайнові права позивача . Свою відмову в задоволенні позовних вимог мотивують тим , що як зазначили самі позивачі , вони працювали на підприємстві « Україна Промресурс » на посадах інженера з організації праці на протязі трьох років та заступника директора на протязі чотирьох років відповідно . З ними також працювала донька ОСОБА_3 . – ОСОБА_8 на посаді начальника відділу кадрів на протязі трьох років . До травня 2009 року відносини між відповідачами по справі та ОСОБА_2 . і його донькою ОСОБА_6 . були дружні , однак , як вказують відповідачі , з серпня 2009 року такі відносини погіршились через невиплату заробітної плати працівникам підприємства . Як зазначили відповідачі , ОСОБА_3 . неодноразово зверталася до органів державної влади , зокрема до Генеральної прокуратури та діючого на той час Прем » єр - Міністра України стосовно порушення норм трудового законодавства керівником підприємства « Україна Промресурс ». Прокуратурою міста Кременчука проведено перевірку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю « Україна Промресурс » та виявлено порушення статей 32, 115, 116 Кодексу законів про працю України в частині своєчасності розрахунків по заробітній платі , додержання термінів попередження про зміну істотних умов праці , статті 21 Закону України « Про відпустки » щодо порядку оплати відпустки . Як пояснюють відповідачі , позивач ОСОБА_2 . неодноразово приїздив до ОСОБА_3 . з метою залагодити виниклий конфлікт , однак виплачувати заробітну плату працівникам не мав наміру та в результаті неможливості врегулювання конфлікту пообіцяв влаштувати відповідача « війну ». Окрім того , 27 листопада 2009 року ОСОБА_3 . зателефонував ОСОБА_2 . з погрозами , що знищить її в разі розповсюдження нею будь - якої інформації щодо нього . В ніч з 3 на 4 грудня 2009 року стався підпал будинку ОСОБА_3 ., розташованого АДРЕСА_1 , за наслідками цього злочину прокуратурою міста Кременчука Полтавської області було порушено кримінальну справу по факту грубого порушення громадського порядку за частиною 1 статті 296 КК України .
За вищевикладених обставин , приймаючи до уваги той факт , що ворогів у родини ОСОБА_3 не було , то як зазначають самі відповідачі , враховуючи неприязнені стосунки які склалися на той час між ними та позивачем , вони прийшли до висновку про організацію підпалу будинку саме позивачем . Тому приймаючи до уваги той емоційний та психічний стані в якому знаходилася відповідачка після зазначених вище подій , та перегляду в ефірі телеканалу « Візит » сюжету щодо підпалу її будинку , вона заявила про організацію підпалу останнього саме позивачем , одночасно позивачка не заперечувала і проти розповсюдження зазначеної вище інформації кореспонденту інформаційно - рекламного тижневика « Програми Плюс ».
Щодо факту поширення відповідачами інформації щодо обвинувачення ОСОБА_2 в знущаннях над працівниками заводу ЗБШ , залякуванні останніх та вчинення « махінацій » з боку позивача , то відповідачі вважають її такою , що відповідає дійсності , а тому вимоги позивача щодо її спростування не підлягають задоволення .
Представник відповідачів ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . – ОСОБА_11 . в судовому засіданні проти позову заперечував , посилаючись на його безпідставність .
Представник відповідачів телерадіокомпанії « Візит », інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс » - ОСОБА_10 В . в судовому засіданні проти позову заперечував , посилаючись на наступне . Посилання позивача ОСОБА_2 . в позовній заяві на його звання , посади та нагороди жодним чином не пов » язані з державою Україна , оскільки зазначені звання , нагороди та посади не встановлені законами України . У статті під назвою « Керівництво ЗБЩ звільняє непокірних », опублікованій в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) відсутні відомості , що порочать честь , гідність та ділову репутацію позивача , зокрема чинне законодавство не містить визначення понять гідності , честі та ділової репутації , оскільки вони є морально - етичними категоріями та одночасно особистими немайновими правами , яким закон надає значення самостійних об » єктів судового захисту . Як зазначає в своєму позові ОСОБА_2 ., він є політичним діячем та посадовою особою , яка займає публічну посаду , однак законодавством передбачено , що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою порівняно з іншими особами . На виконання вимог чинного законодавства , редакція газети « Програма Плюс » перш ніж друкувати статтю отримала у керівництва товариства з обмеженою відповідальністю « Україна Промресурс » відомості , якими підтверджено факт заборгованості по заробітній платі на підприємстві та несплати податків , пов » язаних з виплатою заробітної плати . Зазначені порушення встановлені та підтверджені прокуратурою міста Кременчука , що підтверджується листом прокуратури міста Кременчука від 8 лютого 2010 року . Окрім того , прокуратура міста Кременчука та прокуратура Полтавської області в лист підтвердили інформацію про те , що за фактом здійснення підпалу будинку ОСОБА_3 . в ніч з 4 грудня 2009 на 5 грудня 2009 року порушено кримінальну справу . Враховуючи викладене , в системному зв » язку з текстом статті під назвою « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних », на думку представника відповідача , вбачається , що дана інформація не носить негативного характеру та не принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача , тим більше , що в статті відсутні посилання на той факт , що ОСОБА_3 . звинувачує у підпалі її будинку саме ОСОБА_2 .
Співвідповідач автор статті ОСОБА_5 в судове засідання не з » явилась , про причини неявки суд не повідомила , хоча була належним чином усвідомлена про час та місце слухання справи .
Вислухавши представників позивача , відповідачів ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 ., їх представника ОСОБА_11 ., представника відповідачів телерадіокомпанії « Візит », інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс », ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків .
Судом встановлено , що 5 лютого 2010 року в прямому ефірі телеканалу « Візит » телерадіокомпанії « Візит » відбулася трансляція програми « Передвиборча агітація » за участю відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зазначеної телевізійної передачі .
Протягом вказаного вище телевізійного ефіру ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розповсюджено інформацію про знущання ОСОБА_2 та його доньки ОСОБА_6 над працівниками підприємства товариство з обмеженою відповідальністю « Україна Промресурс », невиплату заробітної плати працівникам зазначеного підприємства , проведення різноманітних фінансових « махінацій ».
Також у вказаному вище телевізійному ефірі ОСОБА_3 вказала про організацію ОСОБА_2 в ніч з 3 на 4 грудня 2009 року підпалу її будинку .
Згідно вимог статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами , які охороняються цивільним законодавством є , зокрема , честь , гідність і ділова репутація . Відповідно до Конституції України життя і здоров » я людини , її честь і гідність , недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю .
Згідно частин 1-3 статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі . Гідність та честь фізичної особи є недоторканими . Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі .
Відповідно до частин 1-2 статті 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації . Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації .
Положеннями частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України передбачено , що фізична особа , особисті немайнові права якої порушено внаслідок ощирення про неї та ( або ) її сім » ї недостовірної інформації , має право на відповідь , а також на спростування цієї інформації .
Згідно частини 3 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа , яка її поширила , не доведе протилежного .
Окрім того , згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року , вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною суди повинні визначати характер такої інформації та з » ясовувати , чи є вона фактичним твердженням , чи оціночним судженням .
Відповідно до частини 2 статті 47-1 Закону України « Про інформацію », оціночним судженням , за винятком образи чи наклепу , є висловлювання , які не містять фактичних даних , зокрема критика , оцінка дій , а також висловлювання , що не можуть бути витлумачені як такі , що місять фактичні дані , з огляду на характер використання мовних засобів , зокрема гіпербол , алегорій , сатири . Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості .
Таким чином , відповідно до частини 2 статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження , думки , переконання , критична оцінка певних фактів і недоліків , які , будучи вираженням суб » єктивної думки і поглядів відповідача , не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності ( на відміну від перевірки істинності фактів ) і спростувати .
Дослідивши відеозапис виступу відповідачів ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 ., суд приходить до висновку , що останніми було висловлено інформацію , що містила фактичні дані .
Відповідно до змісту відповіді прокуратури міста Кременчука Полтавскї області на звернення відповідачів від 8 та 19 лютого 2010 року вбачається , що прокуратурою встановлено , що в ніч з 4 на 5 грудня 2009 року невідома особа з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом , умисно пошкодила майно ОСОБА_3 ., вчинивши підпал будинку АДРЕСА_1 та за даним фактом 10 грудня 2009 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину , передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України .
Частиною 1 статті 62 Конституції України передбачено , що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину , доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду .
За викладених обставин , приймаючи до уваги наявні в матеріалах цивільної справи письмові докази , суд вважає , що інформація про вчинення позивачем кримінального діяння не підтверджена жодними доказами , у зв ’ язку з чим , суд приходить до висновку , що поширена ОСОБА_3 . інформація про організацію підпалу її будинку позивачем не відповідає дійсності .
Статтею 1 Закону України « Про інформацію » передбачено , що інформація – документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що відбуваються в суспільстві , державі та навколишньому середовищі .
У зазначеному вище виступі ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . була оприлюднена інформація про події , які відбувались у суспільстві , зокрема , твердження відповідачів про неправомірні дії позивача відносно працівників підприємства ТОВ « Україна Промресурс » та вчинення останнім махінацій , тобто , з огляду на наведені вище вимоги законодавства , відповідні висловлення містили фактичні дані про події .
Стаття 68 Конституції України встановлює обов » язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України , не посягати на права та свободи , честь і гідність інших людей , а стаття 302 Цивільного кодексу України проголошує , що особа , яка поширює інформацію , зобов » язана переконатися в її достовірності ..
Згідно статті 302 Цивільного кодексу України особа , яка поширює інформацію , зобов » язана переконатися в її достовірності .
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » визначено , що згідно з положеннями статті 277 ЦК України та статті 10 ЦПК України обов » язок довести , що поширена інформація є достовірною , покладається на відповідача , проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації . Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем , а також , те , що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права .
Проведеною прокуратурою міста Кременчука Полтавської області перевіркою діяльності товариства з обмеженою відповідальністю « Україна Промресурс » був встановлений факт порушення зазначеним підприємством трудового законодавства в частині своєчасності розрахунків по заробітній платі , додержання термінів попередження про зміну істотних умов праці та статті 21 Закону України « Про відпустку » щодо порядку оплати відпустки .
За викладених вище обставин , суд приходить до висновку , що позивачем був доведений факт поширення відповідачами недостовірної інформації внаслідок якої було порушено його особисті немайнові права і вважає , що позовні вимоги в частині визнання недостовірною розповсюджену відповідачами інформації щодо організації підпалу будинку позивачем та обвинуваченні ОСОБА_2 в знущаннях над працівниками заводу ЗБШ , залякуванні останніх та вчинення « махінацій » з боку ОСОБА_2 підлягають задоволенню .
Частиною 7 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено , що спростування недостовірної інформації здійснюється особою , яка поширали інформація , у такий же спосіб , у який вона була поширена .
Відповідно до абзацу 2 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи », якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації , то у судовому рішенні , за необхідності , суд може викласти текст спростування інформації або зазначити , що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення , включаючи публікацію його тексту . За загальним правилом , інформація , що порочить особу , має бути спростована у спосіб , найбільш подібний до способу її поширення ( шляхом публікації у пресі , повідомлення про радіо , телебаченню , оголошення на зібранні громадян , зборах трудового колективу , відкликання документа тощо ).
Стаття 68 Конституції України встановлює обов » язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України , не посягати на права та свободи , честь і гідність інших людей , а стаття 302 Цивільного кодексу України проголошує , що особа , яка поширює інформацію , зобов » язана переконатися в її достовірності ..
Згідно статті 302 Цивільного кодексу України особа , яка поширює інформацію , зобов » язана переконатися в її достовірності .
Частиною 7 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено , що спростування недостовірної інформації здійснюється особою , яка поширали інформація , у такий же спосіб , у який вона була поширена .
Відповідно до абзацу 2 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи », якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації , то у судовому рішенні , за необхідності , суд може викласти текст спростування інформації або зазначити , що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення , включаючи публікацію його тексту . За загальним правилом , інформація , що порочить особу , має бути спростована у спосіб , найбільш подібний до способу її поширення ( шляхом публікації у пресі , повідомлення про радіо , телебаченню , оголошення на зібранні громадян , зборах трудового колективу , відкликання документа тощо ).
За викладених вище обставин , приймаючи до уваги норми чинного законодавства , суд вважає за необхідне покласти на відповідачів зобов ’ язання щодо спростування недостовірної та такої , що принижує честь і гідність позивача інформації наступним чином : зобов » язати ОСОБА_3 , протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », у будь який день вказаного проміжку часу , спростувати інформацію щодо того , що ОСОБА_2 організував підпал будинку належного ОСОБА_3 ; зобов » язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », у будь який день вказаного проміжку часу , спростувати інформацію щодо обвинувачення ОСОБА_2 в знущаннях над працівниками заводу ЗБШ , залякуванні останніх та вчинення « махінацій » з боку ОСОБА_2 ; зобов » язати телерадіокомпанії « Візит » протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення надати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ефірний час для спростування недостовірної інформації .
В частині звернення позивача за захистом порушеного особистого немайнового права своєї доньки ОСОБА_6 ., суд вважає його таким , що суперечить вимогам чинного цивільного законодавства , оскільки остання , як цивільна правоздатна та дієздатна фізична особа , відповідно до вимог статті 15 Цивільно Кодексу України повинна особисто звернутися до суду за захистом порушеного права .
Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 . щодо спростування відомостей , розповсюджених у статті « Керівництво ЗБШ звільянє непокірних », опублікованої у інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » за № 6 (730) від 5 лютого 2010 року , суд приходить до висновку про їх часткове задоволення , виходячи з наступного .
Згідно частини 3 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа , яка її поширила , не доведе протилежного . Як вже зазначалося , Закон України « Про інформацію » розуміє під інформацією документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що відбуваються в суспільстві , державі та навколишньому середовищі . В частині 4 статті 14 вказаного Закону зазначено , що поширення інформації – це розповсюдження , обнародування , реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації .
Згідно роз » яснень Пленуму Верховного Суду України , що містяться в пункту 15 Постанови № 1 від 27 лютого 2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » під поширенням інформації слід розуміти : опублікування її у пресі , передання по радіо , телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації ; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв » язку ; викладення в характеристиках , заявах , листах , адресованих іншим особам , повідомлення в публічних виступах , в електронних мережах , а також в іншій формі хоча б одній особі .
Як вбачається зі змісту дослідженої в судовому засіданні статті за назвою « Керівництво заводу ЗБШ звільняє непокірних », опублікованої у № 6 (730) від 5 лютого 2010 року , у ній йдеться про організацію ОСОБА_2 підпалу будинку ОСОБА_3 і дані відомості є негативними і такими , що принижують честі і гідність позивача , оскільки викликають у інших осіб впевненість у його причетності до підпалу будинку відповідачки , а також і недостовірними , оскільки відповідачі не довели протилежного .
Одночасно стосовно поширеної у вказаній вище статті інформації про належність ОСОБА_2 . декількох підприємств , суд знаходить , що такі відомості жодним чином не торкаються особистості позивача і як наслідок не зачіпають честі та гідності останнього , не принижує його , а тому позовні вимоги ОСОБА_2 . в цій частині задоволенню не підлягають .
Щодо вимог ОСОБА_2 . про зобов » язання ОСОБА_3 . та інформацйно - рекламний тижневик « Програма Плюс » спростувати поширені ними відомості , що розповсюджені в газетній статті інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) « Керівництво заводу ЗБШ звільняє непокірних », суд знаходить їх такими , що підлягають частковому задоволенню , з огляду на наступне .
Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » відповідачми у справі про захист гідності , честі чи ділової репутації є фізична особа або юридична особа , яка поширила недостовірну інформацію , а також автор цієї інформації . Якщо позов пред » явлено про спростування інформації , опублікованої в замобах масової інформації , то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації . У випадку , коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу , яка є джерелом інформації , ця особа також є належним відповідачем .
Оскільки стаття інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс » від 5 лютого 2010 року № 6 (730) « Керівництво заводу ЗБШ звільняє непокірних », автором якої являється ОСОБА_5 не містить посилання на ОСОБА_3 ., остання в даному випадку не є належним відповідачем за даною частиною позовних вимог .
У своєму позові ОСОБА_2 . також просить зобов » язати ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . принести йому та його доньці ОСОБА_6 публічне вибачення за розповсюдження недостовірної інформації яка шкодить його діловій репутації .
Відповідно до вимог статті 275 Цивільного Кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб встановлений главою 3 зазначеного вище Кодексу .
Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » передбачено , що суд не вправі зобов » язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі , оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності , честі та ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено статтями 16 та 277 Цивільного Кодексу України , в зв ’ язку з чим суд приходить до висновку що позовна вимога щодо зобов » язання відповідачів принести публічне вибачення за розповсюдження недостовірної інформації яка шкодить його діловій репутації суперечать чинному законодавству та не підлягає задоволенню .
Керуючись статтями 3,4.10,11, 31, 60, 88, 169, 209,212-215 ЦПК України , статтями 277, 297 Цивільного Кодексу України , Законом України « Про інформацію », Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичних особи , а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » від 27 лютого 2009 року ,-
ВИРІШИВ :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , телерадіокомпанії « Візит », інформаційно - рекламного тижневика « Програма Плюс », автора статті ОСОБА_5 про захист честі , гідності та ділової репутації , спростування недостовірної інформації – задовольнити частково .
Визнати недостовірною розповсюджену ОСОБА_3 в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », котрий відбувся 5 лютого 2010 року інформацію щодо того , що ОСОБА_2 організував підпал будинку належного ОСОБА_3 .
Визнати недостовірною та такою , що принижує честь і гідність розповсюджену ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », котрий відбувся 5 лютого 2010 року інформацію щодо обвинуваченні ОСОБА_2 в знущаннях над працівниками заводу ЗБШ , залякуванні останніх та вчинення « махінацій » з боку ОСОБА_2 .
Визнати недостовірною поширену автором статті « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних » в № 6(730) від 5 лютого 2010 року в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » ОСОБА_5 , інформацію щодо того , що ОСОБА_2 організував підпал будинку належного ОСОБА_3 .
Зобов » язати ОСОБА_3 , протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », у будь який день вказаного проміжку часу , спростувати інформацію щодо того , що ОСОБА_2 організував підпал будинку належного ОСОБА_3 .
Зобов » язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення в телевізійному ефірі телерадіокомпанії « Візит », у будь який день вказаного проміжку часу , спростувати інформацію щодо обвинувачення ОСОБА_2 в знущаннях над працівниками заводу ЗБШ , залякуванні останніх та вчинення « махінацій » з боку ОСОБА_2 .
Зобов » язати телерадіокомпанії « Візит » протягом чотирнадцяти днів з моменту вступу в силу рішення надати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ефірний час для спростування недостовірної інформації .
Зобов » язати інформаційно - рекламний тижневик « Програма Плюс » , протягом одного місяця з моменту вступу в силу рішення , опублікувати спростування , поширеної автором статті « Керівництво ЗБШ звільняє непокірних » в № 6(730) від 5 лютого 2010 року в інформаційно - рекламному тижневику « Програма Плюс » ОСОБА_5 , інформації щодо того , що ОСОБА_2 організував підпал будинку належного ОСОБА_3 на тій самій шпальті та тим самим шрифтом , що й спростоване повідомлення .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Полтавський апеляційний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя :
- Номер: 2/2407/2579/11
- Опис: про розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-899
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Зоріна Діана Олександрівна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.09.2011
- Дата етапу: 02.12.2011