Справа  2-22/2010 р.    

2-228/2009р.  

2-2669 /2008 р.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 листопада  2010  року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:  

    головуючого судді – Усенко Т.І.  

    при секретарі –   Герасименко  Л.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом  фізичних  осіб  ОСОБА_4,  ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_3,  Кременчуцького філіалу ДП «Східгеоінформ»,юридичних осіб - Управління держкомзему  у  м.Кременчуці, Полтавської області, Виконавчого комітету  Крюківської районної ради, треті особи- КП « Кременчуцьке МБТІ» ,Кременчуцький міжрайонний ПРФ ДП « Центр державного земельного кадастру»  про   скасування  державного акту на право власності на  земельну ділянку та встановлення меж розподілу земельної ділянки  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 листопада 2008 року  звернулися з позовною заявою до суду , згідно якої  прохали встановити межу земельної ділянки, розташованої за адресою по АДРЕСА_2 між співвласниками таким чином: межа  від «Б» до « В», яка проходить по житловому будинку квартирі №1 /кімнати 1-4, 1-5, 1-6/ змістити в бік квартири №2 на 0,996 кв.м., далі  по стіні прибудови літ «а-3», житлової прибудови літ « Ввв-1» на відстані 0,5 м. від стіни прибудови літ «а-3» довжиною 5,0м.: від стін житлової прибудови літ. «Ввв-1» на відстані 1,0 м. у відповідності з вимогами ДБН 360-92 на протязі 11,0 м., в зв»язку з цим внести зміни до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 листопада 2005 року, зменшивши площу земельної ділянки на 14,5кв.м. і провести вищевказану  земельну межу. Визначити наступний порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_2  та виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельну   ділянку пл. 411,5 кв.м.,  що на плані позначена зеленим кольором, відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянку пл. 685,5 кв.м., що на плані позначено червоним кольором. Стягнути з відповідача на їх користь витрати пов»язані з оплатою судових витрат в сумі 33 грн. та витрати на послуги експерта в сумі 1600 грн.  

27 листопада 2008 року  позивачі на підставі ухвали про усунення недоліків  подали суду позовну заяву про скасування частково  державного акту на право власності на землю, відновлення меж земельної ділянки, встановлення порядку користування земельної ділянки та внесення змін до державного акту на землю, згідно якої додатково прохали  суд визнати недійсним Державний  акт на право власності на земельну ділянку площею 700 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 15 листопада 2005 року.  

13 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали змінену позовну заяву, згідно якої прохали суд скасувати Державний  акт на право власності на земельну ділянку площею 700 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 15 листопада 2005 року  та встановити межу земельної ділянки, розташованої за адресою по АДРЕСА_2 між співвласниками таким чином: межа  від «Б» до « В», яка проходить по житловому будинку квартирі №1 /кімнати 1-4, 1-5, 1-6/ змістити в бік квартири №2 на 0,996 кв.м., далі  по стіні прибудови літ «а-3», житлової прибудови літ « Ввв-1» на відстані 0,5 м. від стіни прибудови літ «а-3» довжиною 5,0м.: від стін житлової прибудови літ. «Ввв-1» на відстані 1,0 м. у відповідності з вимогами ДБН 360-92 на протязі 11,0 м.    

  В судовому засіданні позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник позивачів ОСОБА_6  підтримали позовні вимоги  від  13 травня 2010 року  в повному обсязі та пояснили суду, що  в суді  доведено той факт, що при співставленні даних розмірів Державного акту на землю на ім.»я відповідача від 15 листопада 2005 року з натурним обстеженням, розміри земельної ділянки останнього не відповідають розмірам, встановленим при  фактичному натурному обстеженні, тобто частина будинку, яка належить позивачам знаходиться на частині земельної ділянки, яка належить  ОСОБА_3 приймаючи до уваги висновки спеціалістів ОСОБА_7, ОСОБА_8, проти цього не заперечували і відповідачі - представник виконкому та ОСОБА_9 Відповідні відхилення були виявлені і представниками незалежної землевпорядної організації «Азимут». Вважають, що межі земельної ділянки вказані в Державному акті на землю порушують права позивачів на користування   частиною земельної ділянки, яка знаходиться під належними їх приміщеннями, а саме кімнатами «1-4», «1-5» та «1-6» Вважають, що філія « Східгеоінформ» під час проведення відповідних зйомок та підготовки технічної документації та проекту відведення  із землеустрою щодо складання Державного акту в 2003-2005 роках не мала відповідної ліцензії на проведення вищевказаних робіт, засвідченої органом ліцензування, крім того представник КФ « Східгеоінформ»-ОСОБА_10 на час виготовлення її не мав відповідного рівня освіти та кваліфікації .Всі польові заміри «Східгеоінформ» надані на аркушах паперу без відповідної розшифровки даних цифр, що унеможливлює встановлення належності кожної з них саме до спірної земельної ділянки. Вважають,  що  схема розподілу будинку та похибка між 1 і 2 обміром , наданим ОСОБА_10 не може слугувати належним доказом. Покази  свідків, які допитані в суді, різняться стосовно часу встановлення і добровільності встановлення межі між  спірними  земельними ділянками  Судом  в неповному обсязі з»ясовано питання щодо виконання саме позивачами підписів  в акті про встановлення і узгодження меж землекористування в натурі та в акті про добровільний перерозподіл земельної ділянки між сторонами від 27 листопада 2003 року. Прохають повністю задовільнити саме  змінену позовну заяву від 13 травня 2010  року.  

Представник відповідача ОСОБА_10 позов не визнав та суду пояснив, що заміри він провів належним чином і вони відповідають  фактичним  розмірам. Вказав, що товщина  несущої стінки 30  см.,   рулеткою її переміряти неможливо і розподіл він її провів по діагоналі так як не можливо було закоординувати точку по центру із-за   прибудови    приміщень  до своєї частини будинку позивачами, вони своєю  прибудовою  позбавили його можливості поділити стіну по центру.  Вважає, що  він не порушив нічиїх інтересів. Так як пропонує ділити ОСОБА_7  не можливо, так   як  будуть  порушені  права саме відповідача. Не згоден з висновками ОСОБА_7, ОСОБА_8 та фірми « Азимут», наполягає що ніякої похибки не допустив. Останні взагалі проводили заміри аналітично,  точку  не координували та захватили півметра землі, яка належить відповідачу. Вказав, що з  приватною фірмою « Азимут»  у них неприязнені стосунки. По відношенню висновку ОСОБА_7 вказав, що  якщо перенести розподіл несущої стіни, товщина якої 30 см. на 16 см. зі сторони вулиці, то в такому разі потрібно переносити на 16 см. із другої сторони будівлі тільки в сторону ОСОБА_4 і ОСОБА_5, тоді видержується рівність розподілу стіни в рівних частинах, а якщо зменшити здвиг на 16 см. тільки зі сторони вулиці, то в кінці будинку товщина стінки, яка залишиться у квартирі №1 буде 30 см., що ущемлює інтереси співвласника кв.2 ОСОБА_9 Вказав, що ніякого спору у сторін в 2003 році по межі та наданні  земельної ділянки відповідачу  не було.  Наполягає на тому, що згідно розподілу будинку по Державному акту інтереси обох співвласників враховані, так як розподіл несущої стіни проходить по діагоналі і ділить її в рівних частинах пополам. Вказав також , що має і мав належні ліцензіі, належну освіту, про що свідчить наявність 2 дипломів.  

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_11 позов не визнали та суду пояснили, що  ОСОБА_9 та ОСОБА_5 була в свій час надана земельна ділянка площею 600 кв.м. АДРЕСА_2 для будівництва одноповерхового будинку. На даній ділянці  вони побудували будинок, встановили порядок користування ним та земельною ділянкою, встановили межову лінію та побудували дерев»яний паркан, який відділяв  їх земельні ділянки. Позивачам відійшла більша частина земельної ділянки, оскільки у сторін перебував у користуванні додатково земельний лишок площею 140 кв.м. і більша частина його знаходилася зі сторони будинку позивачів. Так як земельна ділянка була поділена між сторонами в добровільному порядку то спорів між ними про порядок користування нею не виникало більш 40 років і цей факт в суді підтвердили також позивачі  та матеріали попередньої цивільної справи. Між ними був встановлений порядок користування земельною ділянкою, а саме шляхом встановлення межової лінії і це також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та чоловік позивачки ОСОБА_14, який проживає в даному будинку та користується земельною ділянкою з моменту побудови будинку. Останній пояснив, що сам встановлював межову лінію. Для поліпшення житлових умов, позивачка на своїй частині земельної ділянки, без дотримання вимог ДБН 360-92, а саме не відступивши 1 метра від  встановленої межової лінії, від стіни кімнати відповідача, яка на плані позначена «2-3» та прилеглого до кімнати підвального приміщення, позначеного на плані літ»а», прибудувала кухню, позначену на плані 1-2 та житлову прибудову літ «Ввв-1», чим грубо порушила  їх право  на користування  частиною будинку, що і було підтверджено експертом в судовому засіданні. Прохали звернути увагу суду на той факт, що у 2007 році в провадженні  даного суду перебувала на розгляді позовна заява позивачів до ОСОБА_9 саме про усунення перешкод в користуванні  спірною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, відновлення спільних меж . В позовній заяві позивачі прохали відновити межу і на підтвердження своїх доводів  пояснювали, що між ними був проведений добровільний перерозподіл земельної ділянки, яка знаходиться у спільному користуванні, що засвідчено письмовим актом від 27 листопада 2003 року, згідно якого відповідачу відійшла земельна ділянка пл.700 кв.м., а позивачам 428 кв.м., цим же актом встановлено, що земельна ділянка, яка прилягає до межі з сусідньою будівлею – відстань 1 метр є ділянкою обмеженого користування, копія даного акту перебувала на зберіганні позивачів і була додана ними до матеріалів справи, тобто три роки потому позивачі не заперечували той факт, що 27 листопада 2003 року між ними був укладений акт на добровільний перерозподіл земельної ділянки та доводили це у суді. Також в судовому засіданні позивачі пояснювали, що вони знають що відповідач приватизував земельну ділянку та власноруч надали йому згоду на приватизацію 628 кв.м., завіривши відповідні заяви у нотаріуса. Враховуючи, що позивачі з 2003 року були обізнані про те, що ОСОБА_3 мав намір приватизувати земельну  ділянку, надавали свої дозволи, вважають, що вони пропустили строк позовної давності зі звернення до суду, тому при винесенні рішення прохають суд застосувати ст. ст.256,257,261 ЦК України. Крім того позивачі прохали встановити межу розподіл земельної ділянки, але це питання в суді уже розглядалося у 2007 році і по даному питанню між сторонами укладена мирова угода, провадження по справі закрито, тому вважають, що дані позовні вимоги про встановлення меж не підлягають повторному розгляду і тому в цій частині провадження слід закрити.  

  Представник Управління  держкомзему у м.Кременчуці в Полтавській області в судове засідання не з»явився, про день слухання справи належним чином  повідомлений, причину неявки не повідомив  

Представник виконкому Крюківської районної ради м.Кременчука  ОСОБА_15 вказав, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду і одночасно вказав, що розподіл по діагоналі  може  викликати небажані наслідки лише  при продажі частини будинку чи при його реконструкції . Вважав також за можливе встановлення земельного сервітуту..  

Експерт ОСОБА_7 пояснила суду, що підтверджує свій висновок і вказала, що похибка по фасаду будинку складає 16 см. і ця похибка перевищує допустиму похибку. Звернула увагу, що слід ділити  несучу стінку між частинами будинку сторін по центру, а  ОСОБА_10 поділив по діагоналі, що не допустимо. Вказує, що  межа, яка встановлена зараз, не ущемлює права позивачів в площі земельної ділянки.  

Експерт ОСОБА_8 підвердила свій висновок  і одночасно вказала , що варіант фактичного користування земельною ділянкою між сторонами, який склався протягом тривалого  часу, межі  розподілу земельної ділянки відображають мирову угоду та відповідають їй, затверджену ухвалою Крюківського райсуду від 22 квітня 2008 року. Вважає, що  при складанні Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 листопада 2005 року та експертному дослідженні застосовувалися різні способи виміру, а тому похибки можливі, але одночасно вказала, що якщо встановити межі, так як вказує позивач, будуть порушені права відповідача, тому слід  їм вирішувати питання про  встановлення земельного сервітуту. Вказує, що  межа, яка встановлена зараз, не ущемлює права позивачів в площі земельної ділянки.  

Представники третіх осіб - КП « Кременчуцьке МБТІ » та Кременчуцький міжрайонний ПРФ ДП « Центр державного земельного кадастру» в судове засідання  не з»явилися, про день слухання справи належним чином повідомлені, від КП « МБТІ» надійшов лист про слухання справи у їхній відсутності,   ДП « Центр Державного земельного кадастру» причину неявки не повідомив.  

Спеціаліст, представник   Товариства  з обмеженою відповідальністю « Азимут» ОСОБА_16 пояснив суду, що  гранична допустима похибка можлива 10 см,, а ОСОБА_10 допустив похибку 16 см. Одночасно звернув увагу, що він обстежував технічний паспорт, аналізував наявні документи МБТІ різних років і в  Державному акті вказано відстань 6,94м. від половини будинку позивачів, а в МБТІ -  6.76м,6,78м та 6,79м в натурі, також відстань від  кута  гаражу до кута будинку в  Державному акті не відповідає дійсності. Крім того  проект не погоджений з належними  організаціями, що передбачено Постановою про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок №677 від 26 травня 2004 року , пункт 9  та зроблений не у відповідності до ст. 198 ЗК України, без виконання належних польових робіт. Вказав також, що внутрішню точку розподілу вирахував також аналітичним способом з  технічного паспорту та документів МБТІ.  

Свідок ОСОБА_12 пояснила  суду, що  знає братів ОСОБА_14 та ОСОБА_9 і знаходиться  з ними в нормальних стосунках. Вказала, що приблизно в 1962-1963 р.р. сторони встановили паркан між земельними ділянками і цей паркан ніколи і нікуди  не здвигали, відповідач ще віддав  свою частину землі, щоб паркан стояв  рівно. Спорів про межу у них ніколи не було, були спори тільки кому  південна сторона, а кому північна і відповідач віддав південну. ОСОБА_9  навів порядок на  самозахопленій ділянці, так як там було сміття і користувався нею більше 10 років, позивачі проти цього  не заперечували. Позивачі також прихопили собі землі.  

Свідок  ОСОБА_1 пояснив суду, що  разом з відповідачем  на спірній ділянці побудували будинок і проживають в ньому. Зараз виник конфлікт із-за межі, так як немає метрової зони для обслуговування будинку.  Огорожу  зі своєї сторони він дійсно ставив сам і відповідач з цим погодився. Зараз огорожу поставили по попередньому судовому рішенню. Не заперечував, що раніше стояв деревинний паркан, який він ставив і він  ділив земельну ділянку, відповідач добавив своїх 20 см. потім вони  дійсно  побудували житлову прибудову до своєї частини  будинку . Вказав, що межу ніхто раніше не порушував. Вказав також, що будинок поділили в  1969-1970 р.р. і тоді відповідач не відступив 1 метр. Вказав, що не знав, що відповідач приватизував землю.  

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду , що   приблизно в 1962 році ставив сторонам насос і на той час був деревяний паркан, який ділив земельну ділянку між сторонами і це було за  згодою сторін. Після того як позивачі збільшили розміри коридору їм стало не вистачати  землі.  

На підставі вищевикладеного, матеріалів справи, наданих доказів, судом встановлено, що   10 липня  1962 року згідно Договору №193 про надання в безстрокове користування земельної ділянки на будівництво індивідуального житлового будинку , посвідченого нотаріусом за реєстровим № 6445, позивачці ОСОБА_17, в даний час ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_9 була   надана земельна ділянка площею 600 кв.м. АДРЕСА_2 для будівництва  одноповерхового житлового будинку.  

Актом приймання індивідуального  домоволодіння  від 26 лютого 1975 року збудований житловий будинок, який складався з двох квартир та був прийнятий відповідною комісією, 21 лютого 1975 року МБТІ зареєструвало дане домоволодіння за реєстром №3362 в реєстрову книгу №29.  

Згідно рішення виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів  №101 від 26 лютого 1975 року було визначено, що власники спірного домоволодіння АДРЕСА_2  фактично користуються земельною ділянкою площею 1100 кв.м., в тому числі лишком 500 кв.м. і тому даним рішенням земельний лишок площею 360 кв.м. був вилучений, а в загальному користуванні  співвласників на той час їх було 2, залишили 140 кв.м. і таким чином площа земельної ділянки  стала 740 кв.м.  

27 листопада 1996 року за договором про порядок  користування житловим будинком між співвласниками, посвідченого державним нотаріусом за реєстровим № 1-3867,  між  ОСОБА_18 та  відповідачем  ОСОБА_9 був встановлений порядок користування житловим будинком і за цим договором  в користуванні позивачки знаходиться квартира №1, в користуванні відповідача ОСОБА_9 квартира №2, тобто  кожному належало по Ѕ частині спірного будинку.  

Рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, Полтавської області за № 984 від 12 вересня 1997 року передано у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_9 кожному земельну ділянку АДРЕСА_2 площею по 300 кв.м., запропоновано замовити виготовлення проектної документації по передачі земельних ділянок у приватну власність та встановленню меж цих ділянок в натурі /на місцевості/  

26 лютого 2001 року  позивачка подарувала  своєму сину ОСОБА_1 ј частки даного домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом за  реєстровим №1105 і тобто на даний час співвласниками даного домоволодіння  є позивачі та відповідач ОСОБА_9П, яким належить: ОСОБА_5-1/4 частина, її сину -ОСОБА_4- ј частина  , їхньому родичу ОСОБА_9 -1/2 частина.  

Актом про встановлення і узгодження меж землекористування в натурі та передачу на зберігання землекористувачу межових знаків АДРЕСА_1, тобто відповідачу по справі, від 17 листопада 2003 року було проведено встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вказані землекористувачем ОСОБА_3, дані про межі в натурі наведено в таблиці і даний акт підписали землекористувач  ОСОБА_3, представник КФ ДП « Східгеоінформ» ОСОБА_10, представник земельного управління в присутності представників 4 суміжних землекористувачів, в тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_1  

27 листопада 2003 року  був складений акт про добровільний перерозподіл земельної ділянки між громадянами, яким належить земельна ділянка на праві спільного користування за вищевказаною адресою, в якому вказано, що ОСОБА_3, ОСОБА_2,  ОСОБА_1 добровільно розподілили між собою земельну ділянку, а кути поворотів меж земельних ділянок закріпили межевими знаками, згідно перерозподілу земельної ділянки і особистої частки ОСОБА_3 відійшла земельна ділянка площею 700 кв.м., ОСОБА_2 та ОСОБА_1-428 кв.м. На той час територіальні претензії складали: земельна ділянка, яка прилягає до межі із сусідньою будівлею /відстань 1 м./ є ділянкою обмеженого користування. В разі необхідності забезпечити безперебійний доступ до прилеглої будівлі садиби №31 кв.1 громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Акт складений в присутності представника міського управління земельних ресурсів.  

В  зв»язку з тим, що відповідач тривалий час користувався  земельною ділянкою більшим розміром, він  вирішив узаконити користування землею і в 2004 році одержав на це згоду позивачів, що підтверджується їх нотаріальними  завіреними заявами : 17 листопада 2004 року заявою ОСОБА_2 та 23 листопада  2004 року ОСОБА_1, де вони вказували, що не заперечують проти надання самозахопленої земельної ділянки площею 628 кв.м. для приватизації  ОСОБА_9, яка прилягає до його садиби площею 300 кв.м., що вони підтвердили в судовому засіданні.  

15 листопада 2005 року ОСОБА_9 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, який проживає АДРЕСА_2 кв.2 на підставі рішення  Краківської районної ради від 11 серпня 2005 року і вказано, що він є власником земельної ділянки площею 700 кв. у межах згідно з планом для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/.  

19 грудня 2007 року  позивачі звернулися до Крюківського райсуду м.Кременчука з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, відновленню спільних меж , в якій вказали, що в 2003 році між ними та відповідачем був проведений добровільний перерозподіл земельної ділянки, яка знаходилась у спільному користуванні, що засвідчено письмовим актом від 27 листопада 2003 року, згідно якого ОСОБА_3 відійшла земельна ділянка пл..700 кв.м., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – площею 428 кв.м., цим же актом встановлено , що земельна ділянка, яка прилягає до межі із сусідньою будівлею –відстань 1 метр- є ділянкою обмеженого користування., до  позовної заяви  приєднали  цей акт та  абрис прив»язки кутів повороту земельної ділянки ОСОБА_9 АДРЕСА_2,кв.2. від 11 листопада 2003 року, чим самим підтвердили добровільність  та погодження  даного розподілу земельної ділянки та того факту, що  кути поворотів меж земельних ділянок закріпили межовими знаками  

22 квітня 2008 року ухвалою Крюківського райсуду м.Кременчука по вищевказаній справі була затверджена мирова угода, згідно якої сторони  погодили встановлення  межової лінії між частинами житлового будинку позивачів та відповідача на відстані півметра від стіни квартири №1 по прямій лінії впродовж всієї стіни будинку позивачів до початку деревянної огорожі,  відповідач ОСОБА_9 зобов»язався  не перешкоджати позивачам  у проході для обслуговування їх частиною будинку, останні  не перешкоджати відповідачу у користуванні його частиною будинку.  

Позивачі вказали, що в квітні 2008 року  довідалися, що ОСОБА_3 приватизував земельну ділянку площею 700 кв.м. і отримав Державний акт на право власності на землю від 15 листопада 2005 року серії ПЛ №202591, начебто  без їх згоди та узгодження меж землекористування в натурі, так як  в актах  про узгодження меж та перерозподіл земельної ділянки  виявили   підроблені  підписи від свого імені, крім того під час підготовки документації  для приватизації землі на своє ім.»я  виявили, що  земельна межа проходить по частині будинку, власниками якої являються вони, позивачі.  

Дійсно  22 квітня 2008 року  ухвалою Крюківського  райсуду  м.Кременчука затверджена мирова угода між сторонами і встановлена межова лінія  між частинами житлового будинку, тобто  між  квартирою 1 та квартирою 2, але в  даний час виникли неприязнені стосунки стосовно користування землею, яка знаходиться під їх домоволодінням, тому  вимушені звернутися до суду.  

В підтвердження своїх позовних вимог надали  висновок спеціаліста ОСОБА_7 від 12 листопада 2008 року, згідно якого вказано, що   на підставі  висновку управління та містобудування та архітектури  виконкому Кременчуцької міської ради №311 від 14 березня 2005 року, управління містобудування та архітектури погодило передачу ОСОБА_9 у власність земельну ділянку площею 700 кв.м. та в довгострокову оренду для городництва строком  на 10   років земельну ділянку площею 288 кв.м., на підставі  проведених замірів у користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_4 знаходиться фактично земельна ділянка  площею 411кв.м. у ОСОБА_19 685,5 кв.м..  

Фактично   в даний час  сторони спірну  земельну ділянку не ділять   згідно договору конкретного користування чи за рішенням суду, а лише позивачі прохають відновити  межу земельної  ділянки та скасувати Державний акт.  

У висновку спеціаліста ОСОБА_7 вказано, що в місці примикання до житлового будинку прибудов літ.»а-3» «а-1» відстань між ними складає 1.67 м-2, для  догляду   за спорудами з боку розташування земельної ділянки співвласників кв.№1 межа проходить з відхиленням від вимог діючих ДБН на відстані 0,5м. замість 1,0м. по нормі від стіни прибудови літ «а-3» довжиною 5,0 м. і одночасно вказано, що це відповідає мировій угоді, яка укладена 22 квітня 2008 року. Надалі межа проходить від стін житлової прибудови літ «Ввв-1» на відстані 1,0 у відповідності з вимогами ДБН 360-92. на протязі 11 метрів. Крім того вказує, що при співставленні даних Державного акту з натурним обстеженням домоволодіння встановлено, що межа земельної ділянки  від  «Б» до « В», що належить ОСОБА_9 проходить по квартирі №1 житлового будинку літ»А»/ кімнати 1-4,1-5, 1-6/ , саме позивачів, далі по стіні прибудови «а-3», житлової прибудови «Ввв1» та маються відхилення від визначеного порядку користування , позначену в додатку №2 - 0,996 кв.м.  

Відповідач ОСОБА_9 не погоджується з даним висновком і вказує, що  межа  земельної ділянки ніяк не може проходити по кімнатам позивачів, оскільки це ширина стіни будинку та згідно актів від 17 та 27 листопада 2003 року, погодженими сторонами, земельна межа проходить по дерев»яному паркану та сітчатій огорожі, а не по стіні прибудови, крім того експерт вказує відстань в місці примикання  до житлового будинку 1,67 кв.м., але згідно технічної документації відстань між ними складає 1,50 кв.м.  

Згідно  висновку судової будівельно-технічної експертизи. Експерт   ОСОБА_8  №П-858 від 25 лютого 2010 року надано варіант фактичного користування земельною ділянкою між співвласниками ,  який склався протягом тривалого часу, згідно якого у позивачів знаходиться земельна ділянка площею 405 кв.м., в користуванні ОСОБА_9-700 кв.м. і фактичне користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою Крюківського райсуду м.Кременчука від 22 квітня 2008 року.  

Крім того в даному висновку експерт вказала, що визначити межі земельної ділянки площею 740 кв.м. неможливо, так як вони не визначені ні в одному технічному паспорті, або іншому документі, тому експерт пропонував варіант розподілу земельної ділянки прийняти по фактичному користуванню, але позивачі відмовилися від розподілу земельної ділянки в судовому порядку.  

Експерт ОСОБА_8 також вказала, що у державному акті на право власності на земельну ділянку від 15 листопада 2005 року розмір частини будинку яка належить відповідачу 6,94м. не відповідає фактичному розміру встановленому при обстеженні 6,78м. але одночасно звертає увагу, що при складанні державного Акту на право власності на земельну ділянку від 15 листопада 2005 року робилися заміри земельної ділянки теодолітом, лінійні виміри проводилися світлодалекоміром, експерт проводила заміри металевою рулеткою, похибки при застосуванні різних способів виміру допустимі.  

Приймаючі до уваги надані докази, суд вважає, що відсутні  законні підстави для скасування  Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 700 кв.м.,яка розташована по АДРЕСА_2, Полтавської області та  яка зареєстрована за ОСОБА_9 15 листопада 2005 року, так як   можливі неточності при розробці технічної документації КФ ДП « Східгеоінформ», на які  вказують позивачі та експерти  ОСОБА_7 та ОСОБА_8,  за рахунок   розподілу стіни будинку по діагоналі, а не по центру, не ущемляють права позивачів  в розмірі площі зайнятих ними  земельних  ділянок, що останні підтвердили в суді, сторони  продовжують  користуватися  будинком на підставі встановленого порядку користування ним від  27 квітня 1996 року,  земельною ділянкою користуються  по варіанту фактичного користування і він відповідає цілком мировій угоді,  яка  на час розгляду справи  ніким не скасована,  межа між ділянками сторін  встановлена на протязі тривалого часу,  що підтвердили свідки в суді - ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 , крім того  позивачі відмовляються від встановлення  земельного сервітуту,  крім того  експерт ОСОБА_8 мотивує наявність можливих похибок  застосуванням різних способів виміру і що такі похибки допустимі.  

Крім того  спір по межам між  сторонами виникав раніше  і він вирішений ухвалою суду від 22 квітня 2008 року утвердженням  мирової угоди,  дана ухвала набрала чинності, виконана сторонами  і позивачі безпідставно звернулися до суду повторно за вирішенням даного питання.  

Посилання позивачів на висновок спеціаліста « Азимут» суд не може прийняти до уваги, так як його висновок вступає в протиріччя з висновком  відповідача  по  справі «Кременчуцького філіалу ДП Східгеоінформ» , нічим не підтверджений, крім того суд приймає до уваги неприязненні  відносини між конкретними особами ОСОБА_10 та  ОСОБА_16Кваліфікація  ОСОБА_10 та ліцензія не викликає у суду сумнівів. Крім того в проекті розподілу  наданого  ОСОБА_16 саме розподіл  будинку сторін проходить по жилій площі ОСОБА_9 на протязі всієї стіни на 43 см. Свій розподіл по діагоналі ОСОБА_10 належним чином мотивував, так як дійсно позивачі  добудували до своєї частини будинку житлову прибудову і вона позбавила його можливості провести розподіл по центру несущої стіни. Розподіл  наданий ОСОБА_7 неприйнятний, так як він ущемлює права відповідача ОСОБА_9  

  Питання про  виконання  не позивачами , а іншими особами підписів в актах від 17 та 27 листопада 2003 року  сторони не ставили на протязі  майже  5 років, не дивлячись на той факт, що їм було відомо про ці документи, про що вони стверджували самі в  попередній позовній заяві від 19  грудня 2007 року, тому суд вважає, що ними в цій частині пропущений строк  позовної давності без поважних причин,  крім того суд  раніше призначав експертизу, але в проведенні її було відмовлено, так як не надані оригінали належних документів, крім того і на  даний  час сторони їх не надали.  

В частині  можливості ставити питання про скасування  Державного акту строк позовної давності  позивачами не пропущений на  підставі ст.268 ЦК України,  але відсутні законні підстави для його скасування ,тому на підставі вищевикладеного у позові про скасування Державного акту на землю слід відмовити, також слід відмовити в позові в частині   встановлення  меж спірної земельної ділянки.  

  Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,206,212,213-215 ЦПК України,87,88,107,120, Земельного Кодексу  України,   ст.ст. 367, 373,374, 380,381, 386,393  ЦК України, суд,-  

  ВИРІШИВ:  

  В  позові ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3, Кременчуцького філіалу ДП «Східгеоінформ», Управління держкомзему у  м.Кременчуці  Полтавської області, Виконавчого комітету  Крюківської районної ради м.Кременчука  про скасування  державного акту на право власності на земельну ділянку  та  встановлення меж  розподілу земельної ділянки відмовити.    

  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  до апеляційного суду Полтавськоі області протягом  десяти  днів  з дня  проголошення  судового  рішення  через Крюківський райсуд м.Кременчука.  

 Суддя: