Справа № 2-2738 / 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Босюка В.А.
при секретарі – Кулеші Л.М.,
з участю позивача,
відповідачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном, вселення, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року відновлено його право власності на 212/1000 частин будинковолодіння АДРЕСА_1: йому у власність повернуто в будинку кімнати 1-6 площею 23.1 кв.м., кухню 1-7 площею 12.8 кв.м., кладову площею 4.1 кв.м., кладову площею 3.6кв.м., половину погреба і вбиральні. Таким чином йому належить 5205/10000 частин будинку. За відповідачем ОСОБА_1 збережно право на проживання, як за колишнім членом сім'ї. Незважаючи на вищевказане рішення суду, ОСОБА_1 та члени її сім'ї ОСОБА_2 і ОСОБА_4 продовжують утримувати ізольовані вищевказані приміщення в будинку та погріб, не прибрали раніше зведених перегородок, не дають ключ від погреба, чим чинять перешкоди в користуванні майном. Врегулювати спір з ОСОБА_5 не можливо, оскільки вона не визнає рішення суду, провокує сварку, нецензурно лається, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у цьому всіляко її підтримують. Відповідач ОСОБА_6, як співвласник погреба, перешкоджає йому в користуванні таким з мотивів відсутності у нього рішення суду на право користування погребом. Оскільки відповідачі чинять перешкоди в користуванні його власністю, просить з урахуванням уточнених вимог зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не перешкоджати користуватись вищевказаними частинами будинку та Ѕ частиною погреба, демонтувати замуровані дверні пройоми з коридора 1-3 площею 5.4 кв.м. в приміщення 1-6 площею 23.1 кв.м. і 1-7 плошею 12.8 кв.м., вселити його у ці приміщення, передати для виготовлення дубліката ключі від вхідних та внутрішніх у ліву половину погреба дверей. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1500грн. на відшкодування моральної шкоди, обгрунтовуючи таку її протиправною поведінкою, приниженням честі та гідності при стронніх особах, створенні додаткових труднощів пов'язаних із неможливістю зберігання врожаю у погребі.
Під час подання позову позивачем також заявлено вимоги до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні Ѕ частиною погреба та стягнення моральної шкоди в розмірі 1500грн. на його користь. В зв'язку з відмовою позивача від вимог до ОСОБА_6 із-за врегулювання спору в добровільному порядку, ухвалою суду від 16.11.2010 року провадження у справі в цій частині закрито.
В судовому засіданні позивач уточнені вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві та пояснив, що ОСОБА_1 його бувша дружина, ОСОБА_2 - його син, а ОСОБА_4 його невістка. В 2005 році за рішенням місцевого суду ОСОБА_1 з його будинку виділено частину будинку до складу якої ввійшли кімнати площею 23.1 кв.м. та 12.8 кв.м., кладові площею 4.1 кв.м. та 3.6 кв.м. і половину погреба. На виконання цього рішення суду ОСОБА_1 замурувала двері з коридора площею 5.4 кв.м., у вищевказані кімнати, зробила окремий хід в свою частину будинку. Вказане рішення було скасовано Житомирським апеляційним судом з направленням справи на новий розгляд, однак в 2008 році рішенням Шепетівського місцевого суду ОСОБА_1 знову виділено ту ж частину будинку. Це рішення було скасовано апеляційним судом Хмельницької області і в позові ОСОБА_1 про розподіл будинку відмовлено. Таким чином він являється власником 5205/1000 частин будинку. Власником решти будинку та Ѕ частини погреба є його сестра ОСОБА_6 Відповідачі не являються власниками будинку. ОСОБА_1 не допускає його в раніше виділені їй кімнати, добровільно демонтувати замуровані двері не бажає, таким чином він позбавлений можливості користуватись та проживати у своїй власності. Крім того, ОСОБА_1 не допускає його до Ѕ частини погреба, не дає ключів від вхідних дверей до погреба. На його пропозиції з цих питань відповідає образами. Кладові площею 4.1 та 3.6 кв.м. є самочинним будівництвом, оскільки не зареєстровані як власність в інветарному бюро ні за ним, ні за відповідачкою. Моральну шкоду обгрунтовує порушенням його права власності відповідачем ОСОБА_1., доказів заподіяння такої шкоди не має, за наслідками конфліктів з ОСОБА_1 з приводу користування майном до медичних закладів не звертався. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в спірному будинку не проживають з березня 2010 року і в даний час перешкод в користуванні майном не чинять.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, пояснила, що дверні пройоми в кімнати площею 23.1 та 12.8 кв. м. замурувала на підставі рішення суду від 2005 року про виділення їй у власність частини належного позивачу будинку, які до цього часу замуровані. Позов не визнає, оскільки вважає неможливим спільне користування з позивачем вказаними кімнатами. В 2004 році судом за нею та позивачем визнано право власності на самочинно прибудовані до будинку веранду та кладові, але ці примішення в БТІ не зареєстровані. Має ключі від обох дверей погреба, але позивачу не дає, так як вважає, що половина погреба належить їй, а не позивачу. Моральної шкоди позивачу не спричиняла, її заподіяння позивач не довів документально.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заявлені до них вимоги не визнали, так як не чинять позивачу будь-яких перешкод в користуванні майном, оскільки з березня 2010 року проживають в іншій місцевості.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником 5205/10000 частин будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 до якого належать Ѕ частина погреба, які належать йому на підставі свідоцтва про право власності від 29.01.1990 року, виданого виконкомом Судилківської сільської Ради, свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шепетівською держнотконторою 08.02.1990 року за №320, договору купівлі-продажу, посвідченого виконкомом Судилківської сільської ради 20.06.1990 року за №64. Решта 4795/10000 частин вказаного будиноковолодіння належить на праві власності ОСОБА_6 Вказане підтверджується довідкою Шепетівського бюро технічної інвентаризації №112 від 11.02.2010 року.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 16 липня 2008 року скасовано рішення Шепетівського міськрайонного суду від 19 травня 2008 року, яким було виділено ОСОБА_1 212/1000 частин домоволодіння АДРЕСА_1, до складу яких ввійшли кімнати площею 23.1 кв.м. та 12.8 кв.м., кладові площею 4.1 кв.м. та 3.6 кв.м., Ѕ частину погреба. Вказаним рішенням Апеляціного суду ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_3 про розподіл майна відмовлено. З цього рішення слідує, що рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 02 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2005 року, задоволено позов ОСОБА_1 про розподіл вищевказаного будинковолодіння, однак ухвалою суддів судової палати у цивільних справах апеляціного суду Житомирської області від 23 січня 2008 року, ці судові рішення скасовані з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду від 02 серпня 2005 року відповідач здійснила переобладнання частини будинку, де замурувала дверні пройоми з належного позивачу коридора площею 5.4 кв.м. у виділені їй кімнати площею 23.1 кв.м. та 12.8 кв.м., що ствердила у судовому засіданні. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не заперечувала в суді, що не дає користуватись позивачу Ѕ частиною погреба, не дає йому ключів від обох дверей до погреба.
Допитані в суді свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що у складі комісії Судилківської сільської ради розглядали заяву ОСОБА_3 щодо чинення йому перешкод з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в користуванні Ѕ частиною погреба, і останні відмовились відкрити погреб, посилаючись на судові рішення. Вказана обставина підтверджуєть і листом Судилківського сільського голови від 17.09.2010 року.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_1 не допускає позивача до користування частиною погреба, виділила в натурі шляхом замуровування дверних пройомів частину будинку, яку їй було в 2005 році виділено судом.
За наведених обставин, суд знаходить доведеними вимоги позивача щодо чинення відповідачем ОСОБА_1 перешкод в користуванні Ѕ частиною погреба, кімнатами площею 23.1 та 12.8 кв.м, тому останню слід для усунення таких перешкод зобов'язати демонтувати замуровані нею дверні пройоми у ці кімнати з коридора площею 5.4 кв.м. та передати позивачу для виготовлення дублікатів ключі від дверей погреба.
Позивача слід вселити у вказані кімнати, оскільки такі є його власністю, а вселення – одним із способів відновлення його порушеного права на користування такими.
Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
З пояснень позивача та відповідача ОСОБА_1 в суді слідує, що добудовані ними до будинку веранда та кладові площею 4.1 кв.м. та 3.6 кв.м., після визнання за ними права власності на ці самочинно збудовані приміщення на підставі рішення Шепетівського міськрайонного суду від 20 серпня 2004 року, в бюро технічної інвентаризації не зареєстровані. В зв'язку з наведеним право власності на такі приміщення у них не виникло, тому суд в цій частині вимоги позивача задовольнити не може.
Щодо вирішення вимоги про стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 моральної шкоди, суд вважає достатньою сатисфакцією такої відновлення його прав власника на користування частиною житлового будинку та погреба шляхом задоволення позову.
Відносно вимог позивача про усунення перешкод в користуванні майном з боку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, то в задовленні таких слід відмовити, оскільки з пояснень останніх в суді слідує, що з березня 2010 року вони не проживають у належному позивачу будинковолодінні, а проживають в іншій місцевості. Вказані обставини визнані в суді позивачем, тому його вимоги в цій частині є безпідставними, оскільки будь-яких перешкод вказані відповідачі в користуванні належним позивачу майном не створюють.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні належними йому на праві власності кімнатами 1-6, площею 23,1квадратних метри та 1-7 площею 12,8 квадратних метри шляхом демонтажу замурованих нею вхідних дверей у вказані кімнати з коридора 1-3 площею 5,4 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_3 у кімнати 1-6, площею 23,1 квадратних метри та 1-7 площею 12,8 квадратних метри квартири АДРЕСА_1..
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні Ѕ частиною погреба, належного до квартири АДРЕСА_1, передати ОСОБА_3 для виготовлення дублікату ключ від вхідних та внутрішніх дверей Ѕ частини погреба, зайнятого ОСОБА_1
В решті позову до ОСОБА_1 – відмовити.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні кімнатами 1-6, площею 23,1квадратних метри та 1-7 площею 12,8 квадратних метри в квартирі АДРЕСА_1– відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 45грн. 50коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – в той же строк з дня отримання його копії, в апеляційний суд Хмельницької області через Шепетівський міськрайонний суд.
Головуючий: В.А. Босюк.