Судове рішення #12275471

 

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 19 листопада 2010 року                                                                                м.Ужгород

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

                                 головуючої : Готра Т.Ю.,

суддів : Кеміня М.П., Панька В.Ф.,  

при секретарі : Янкович К.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 04 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

 в с т а н о в и л а :

 У травні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 03 лютого 2005 року по 13 серпня 2009 року вона перебувала з відповідачем ОСОБА_1 у шлюбі.

За час шлюбу ними було побудовано житловий будинок уАДРЕСА_1 з господарськими будівлями, який є незавершений будівництвом, складає 72% готовності, що розташований на належній відповідачу земельній ділянці, яку він придбав ще до укладення шлюбу у 2003 році.

Також за час шлюбу ними було придбано і є в наявності пиломатеріали хвойні обрізні в кількості 10 метрів кубічних на суму 12000 грн.

Посилаючись на наведене, просила визнати за нею та відповідачем право спільної часткової власності по ? частині за кожним на вказаний незакінчений будівництвом житловий будинок та пиломатеріали хвойні обрізні в кількості 10 метрів кубічних. Розділити між нею та відповідачем зазначений будинок на дві окремі квартири,  присудивши їй відповідно до висновку судово-будівельно-технічної експертизи квартиру №1 у вказаному будинку, а також розділити пиломатеріали хвойні по 5 куб. метрів кожному.  

 Рішенням  Тячівського районного суду від 04 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину  житлового будинку АДРЕСА_1

Розділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вказаний житловий будинок на дві окремі квартири, де квартиру №1 присуджено ОСОБА_3, а квартиру №2 ОСОБА_1 квартиру №2. Надвірні будівлі та споруди залишено у спільному користуванні сторін.

Літню кухню під літерою «Б» присуджено ОСОБА_3, сараї під літерами «В», «Г» та навіс «Д» присуджено ОСОБА_1

Зобов’язано ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 1747,80 грн. відхилення від ідеальної долі вартості квартир та зобов’язано сторін  за власний рахунок влаштувати перегородку.

Розділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 10 метрів кубічних хвойних дошок, а саме по 5 метрів кубічних хвойних дошок кожному.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 60 грн. сплачених на ІТЗ розгляду справи витрат, 1425 грн. за проведення судово-будівельної експертизи та на користь держави судовий збір у розмірі 850 грн..

 У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.

 У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.

 Представник позивачки ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

 Позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.    

 Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

 Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині поділу незавершеного будівництвом житлового будинку, суд першої інстанції виходив із того, що дане майно є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя, а тому відповідно до ст.71 СК України підлягає поділу між сторонами.  

 Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 відповідно до будівельного паспорту на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника від 2003 року є забудовником будинку АДРЕСА_1 який не завершений будівництвом, не прийнятий до експлуатації та не зареєстрований у встановленому законом порядку.

  Згідно довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації від 22.04.2009 року готовність зазначеного будинку складає 72 % (а.с.5).

 Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

 Частиною 3 статті 331 ЦК України встановлено, що   до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).  

 Таким чином, сторони по справі можуть вважатися лише власниками матеріалів, які були використані ними  в процесі будівництва вище вказаного будинку, а не самого майна,  право власності на яке вони у встановленому законом порядку не набули.

 За таких обставин, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що вказане майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, у зв’язку з чим безпідставно поділив його між сторонами.

 Стосовно рішення суду в частині поділу між сторонами 10 кубічних метрів хвойних дошок, а саме з присудженням кожному по 5 куб.метрів цих дошок, то таке постановлено з додержанням вимог закону, оскільки вказане майно було набуто сторонами за час шлюбу і відповідно до ст.ст.69, 70 СК України підлягає поділу у рівних частках.  

 Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід змінити, а саме скасувати таке в частині поділу незавершеного будівництвом житлового будинку, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні цих вимог, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, так як відсутні передбачені законом підстави для скасування рішення суду в частині поділу між сторонами 10 кубічних метрів хвойних дошок.

 Керуючись ч.3 ст.331 ЦК України, ст.ст.307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 – задовольнити частково.

 Рішення Тячівського районного суду від 04 жовтня 2010 року – змінити, скасувавши таке в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 розподілу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вказаного будинку на дві окремі квартири, де квартиру №1 присуджено ОСОБА_3,  квартиру №2 ОСОБА_1, а надвірні будівлі та споруди залишено у спільному користуванні сторін; в частині присудження літньої кухні під літерою «Б» ОСОБА_3, сараїв під літерами «В», «Г» та навісу під літерою «Д»  ОСОБА_1 та в частині зобов’язання ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 1747,80 грн. відхилення від ідеальної долі вартості квартир; зобов’язання сторін  за власний рахунок влаштувати перегородку, а також в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 60 грн. сплачених на ІТЗ розгляду справи витрат, 1425 грн. за проведення судово-будівельної експертизи та на користь держави судовий збір у розмірі 850 грн..

 Ухвалити по справі у цій частині нове рішення, яким у вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину за кожним на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 розподіл вказаного будинку між сторонами на дві окремі квартири з присудженням їй, відповідно до висновку судово-будівельно-технічної експертизи квартири №1  – відмовити.

 

Рішення суду в частині поділу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1  хвойних дошок – залишити без змін.

 Вжиті ухвалою Тячівського районного суду від 27 травня 2009 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 – скасувати.  

 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                                                  Головуюча :

                                                 Судді :  

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація