АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
27 жовтня 2010 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Власова С.О., Собослоя Г.Г.,
при секретарі : Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивачки в особі представника ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Першої Ужгородської районної державної нотаріальної контори, 3-х осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а :
Представник позивачки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Першої Ужгородської районної державної нотаріальної контори, 3-х осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовлено.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали.
Представник ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, просила таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Представник Першої Ужгородської райдержнотконтори та ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтв про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати ОСОБА_7 (а.с.24,25), які за життя заповіли усе належне їм майно позивачці (а.с.26-27).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Однак, у встановлений законом строк позивачка після смерті батьків спадщину не прийняла, посилаючись на те, що строк вона пропустила з поважних причин, а тому просила визначити їй додатковий строк на подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Однак, позивачка у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України не довела та не подала суду доказів на підтвердження тих обставин, що строк для прийняття спадщини за померлими батьками вона пропустила з поважних причин.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2009 року, яке набрало законної сили, позивачці ОСОБА_2 вже був визначений додатковий строк для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року батьком ОСОБА_6 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року матір»ю ОСОБА_7 А тому згідно з ч. 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, у зв’язку з чим відмовив їй у задоволенні позову.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст..308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга представника позивачки відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :