№ 3-13265/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 30 листопада 2010 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Тернопільської області, не працюючого, зареєстрованого: проживаючого: АДРЕСА_1,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

 в с т а н о в и в :

 23.11.2010 року від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві до суду надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серія АА1 № 286016 від 18.11.2010 року та Серія АА1 №286015 від 18.11.2010 року відносно ОСОБА_1

В протоколі про адміністративне правопорушення Серія АА1 № 286016 від 18.11.2010 року зазначено, що водій ОСОБА_1 18.11.2010 року о 19 год. 30 хв. по вул. Грінченка у м. Києві керував автомобілем «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.  

 В протоколі про адміністративне правопорушення Серія АА1 № 286015 від 18.11.2010 року зазначено, що водій ОСОБА_1 18.11.2010 року о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, стану дорожнього покриття та недотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Кіа», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт правопорушення визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 18.11.2010 року о 19 год. 30 хв. керував автомобілем з ознаками алкогольного сп’яніння та здійснив зіткнення з іншим автомобілем. В діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. п. 2.5, 12.1, 13.1 ПДР України.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.  

Відповідно до 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах  безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.  

Таким чином, судом встановлено, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці руху, внаслідок чого сталося зіткнення з іншим автомобілем та  від медичного огляду на стан сп’яніння у відповідному порядку відмовився, тобто вчинив дії передбачені п. п. 2.5, 12.1, 13.1 ПДР України.

Відповідальність за порушення п. 12.1, п. 13.1 ПДР України передбачена ст. 124 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяці до одного року.

 В свою чергу відповідальність за порушення п. 2.5 ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб – накладення штрафу від сто п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п’ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.  

          На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1, ставлення його до вчиненого, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та притягнути його до адміністративної відповідальності наклавши стягнення у виді штрафу в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 124, ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -  

 п о с т а н о в и в :

 Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

 Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. у власність держави.  

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.  

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.  

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

 Суддя