Справа №2-4347/10

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 01 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого                      судді Антонової Н.В.

При секретарі                      Клецовій Н.Ю., Кавун І.М.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Наталія Вячеславівна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -  

       ВСТАНОВИВ:  

 У провадження Голосіївського районного суду м. Києва 17.06.2010 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Наталія Вячеславівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частки квартири АДРЕСА_1 від 05.02.2010, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що в березні 2010 року до Позивача звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які надали договір купівлі-продажу ? частини кв. АДРЕСА_1, від 05.02.3010 року, посвідчений приватним нотаріусом Назарчук Н.В.  

Позивач стверджує, що всупереч вимогам ст. 362 ЦК України, ОСОБА_2, за яким рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2006 року визнано право власності на ? частини вказаної квартири, не запропонував Позивачу, як співвласнику, придбати дану частку.  

В судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Відповідачі проти позову заперечують, вказують, що Позивачу було направлено нотаріусом заяву ОСОБА_2 з повідомленням про продаж та пропозицією реалізувати переважне право Позивача на купівлю частки вказаної квартири, проте Позивач даним правом не скористалась. Зважаючи на викладене, Відповідачі просять відмовити в задоволенні  позовних вимог.  

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. в судове засідання не з’явилась,направила суду листа про розгляд справи у її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.  

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 05.02.2010 року між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В., зареєстрований в реєстрі за                    № 213.

Вказана частка квартири АДРЕСА_1 належала ОСОБА_7, як продавцю, на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2006 року по справі № 2-334/06.

Позивач є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на дану квартиру, видане 24.01.2000 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2006 року по справі № 2-334/06.

Як вбачається з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2006 року по справі № 2-334/06 судом визначено наступний порядок користування кв. АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 виділено в користування кімнату, площею 16,8 кв.м., ОСОБА_1  виділено в користування кімнати, площею 13,1 кв.м. та 11,5 кв.м.; кухню площею 8,9 кв.м., коридор 8,5 кв.м. та санвузол площею 4,9 кв.м. залишено у загальному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1  

За умовами ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 362 ЦК України закріплено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.  

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.  

За умовами п. 54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 у разі, якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності сторонній особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку сторонній особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка.

Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні може бути свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця згідно із ст. 84 Закону України «Про нотаріат» або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка).

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 84 Закону України «Про нотаріат» нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку.  

Як вбачається із Свідоцтва від 05.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 570, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу                    Єгоровим А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. заяву ОСОБА_2 щодо наміру останнього продати належну йому на праві власності ? частину квартири АДРЕСА_1 за 280000,00 грн. та пропозицією ОСОБА_1, як співвласнику цієї квартири, реалізувати її переважне право на купівлю зазначеної частки квартири згідно ст. 362 ЦК України було передано Позивачу 17.12.2009.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.    

Частиною 1 ст. 66 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.  

В судовому засіданні 29.09.2010 відповідач ОСОБА_2 повідомив суду, що він не бачив документа, який підтверджує той факт, що Позивач отримала лист від нотаріуса.

В якості підтвердження надіслання та вручення Позивачу вказаної заяви ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. надано на запит суду повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70).

Як вбачається з даного повідомлення про отримання листа від нотаріуса 24.12.2009 замість Позивача розписалась невідома особа.

За таких обставин, надане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. повідомлення про вручення поштового підправлення суд не може прийняти в якості належного доказу отримання Позивачем вказаної заяви відповідача ОСОБА_2, оскільки дане повідомлення (на звороті) не містить особистого підпису Позивача про його отримання або іншої уповноваженої особи.  

Крім того, як свідчить довідка форми №3, у квартирі АДРЕСА_1 крім позивача, також зареєстрований і відповідач, який також мав можливість отримати повідомлення від нотаріуса. (а.с.48).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач не була повідомлена належним чином у порядку, визначеному ч. 2 ст. 362 ЦК України та ч. 1 ст. 84 Закону України «Про нотаріат», про намір ОСОБА_2 продати належну йому частку квартири та пропозицію Позивачу скористатись переважним правом на купівлю даної частки, внаслідок чого були порушені права Позивача як співвласника кв. АДРЕСА_1.

Відповідно до абз. 2 п. 55 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України договір купівлі-продажу частки спільного майна сторонній особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що інші учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв'язку.  

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. не було правових підстав для посвідчення договору купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 від 05.02.2010, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4

За умовами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.  

Зокрема ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  

 На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 362 ЦК України, ст. 84 Закону України «Про нотаріат», п. 54, 55 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд   –       

  ВИРІШИВ :  

      Позов  задовольнити.

      Визнати недійсним договір купівлі-продажу ? частини квартири АДРЕСА_1 від 05 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_3.

      Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя