Справа № 2-6661/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Барибіній К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного страхового товариства «ВЕКСЕЛЬ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної в наслідок ДТП,
встановив:
16.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» 254925 грн. страхового відшкодування, 23131, 83 грн. пені за невиконання зобов»язання, 134025 грн. збитків понесених позивачем з вини відповідача через невиконання останнім взятих на себе зобов»язань за договором та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн.. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 03.10.2008 року сталася ДТП в результаті якої було пошкоджено його автомобіль, який був застрахований в ACT «ВЕКСЕКЛЬ» відповідно до Договору добровільного страхування транспортних засобів на суму 254925 грн.. Відповідно до звіту експерта товарознавця сума ремонту автомобіля становить понад 327860 грн, тобто відбулася практично повна загибель транспортного засобу. При зверненні позивача до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, останній відмовив позивачу, що змусило його звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що відповідачем проводиться розслідування страхового випадку хз позивачем, оскільки є підозри, що до загибелі автомобіля призвели винні дії позивача, крім того у нього залишається у власності сам автомобіль, і вартість залишків якого становить 94874, 13 грн., а відповідно до умов Правил страхування саме страховик має право вибирати залишити за собою залишки авто, чи зменшити на вказану суму страхове відшкодування.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ», дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03.10.2008 року автомобіль «Хонда Аккорд» дн НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності був пошкоджений в результаті ДТП.
Між ОСОБА_1 та ACT «Вексель» 24.03.2008 року був укладений Договір добровільного страхування транспортних засобів № 202-2547\08 ПДСП з визначенням страхової суми 254925 грн. повна вартість автомобіля на момент укладання договору. Саме виходячи з цієї суми позивачем були здійснені всі необхідні страхові платежі за договором.
Відповідно до умов договору страховим випадком поряд з іншими є пошкодження чи знищення автомобіля в результаті ДТП. Умови договору не пов»язують обов»язок відшкодування збитків завданих в результаті ДТП, з виною в ДТП чи не винністю ОСОБА_1 в цій ДТП. Також відповідно до умов Договору визначено нульову ставку «франшизи» при настанні страхового випадку пов»язаного з ДТП якщо відбулася повна загибель транспортного засобу.
Внаслідок ДТП відбулася повна загибель застрахованого транспортного засобу позивача, а саме автомобіль «Хонда Аккорд» дн НОМЕР_1, седан, легковий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, з об»ємом двигуна 3500, оскільки вартість його відновлювального ремонту становить більше ніж 80 % вартості автомобіля, з чим погодились обидві сторони.
Відповідно до п. 10.4.3 Договору страхування укладеному між сторонами при повній загибелі транспортного засобу виплата страхового відшкодування здійснюється в розмірі страхової суми за вирахуванням франшизи, а також вартості придатних залишків застрахованого транспортного засобу, за умови, що такі залишки транспортного засобу запишаються у страхувальника.
Дана умова Договору також дублюється положеннями Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту), а саме п. 11.21, який передбачає два варіанти виплати страхового відшкодування, перший в п. 11.21.1 виплачується страхувальнику повна сума страхового відшкодування за умови передачі пошкодженого ТЗ страховику, в цьому випадку ТЗ повинно бути знятим страхувальником з обліку в органах реєстрації за власний рахунок. Другий варіант передбачений п. 11.21.2 Правил, в цьому випадку страхувальник отримує страхове відшкодування в розмірі страхової суми за вирахуванням вартості придбаних залишків застрахованого ТЗ, за умови, що такі залишки ТЗ залишаються у страхувальника....
Поряд з тим умовами Правил п. 11.22. встановлено, що варіант виплати страхового відшкодування на умовах повна загибель визначається саме страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи на звернення позивача до ACT «Вексель», з приводу отримання страхового відшкодування за знищений автомобіль, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, також дану відмову підтвердив представник відповідача і в судовому засіданні.
Відповідно до cт. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу...
Статтею 988 ЦК України встановлено обов’язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов ‘язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно cт. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов»язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
З пояснень сторін та доказів, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем при настанні страхового випадку, а саме пошкодження його автомобіля в ДТП, були виконані всі обов»язки покладені на нього Договором, тоді як відповідач ухиляється від взятих на себе зобов»язань щодо виплати страхового відшкодування в будь якому розмірі та в будь якому варіанті визначеному Договором та Правилами страхування на які він посилається в своїх запереченнях.
Враховуючи, що автомобіль позивача пошкоджено в ДТП, відповідно до умов Договору страхування він вважається «повністю загиблим», суд вважає, що сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті позивачу відповідачем становить повну страхову суму 254925 грн.. Крім того, оскільки відповідач не скористався своїм правом вибору варіанту виплати страхової суми у випадку повної загибелі ТЗ, що передбачено Правилами страхування, і даний спір за позовом позивача вирішується судом, то суд вважає, що відповідно до умов Договору страхування укладеному між сторонами, позивач правомірно вимагає виплати повної страхової суми в розмірі 254925 грн., з наступною передачею залишків свого автомобіля відповідачу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також, суд беручі до уваги положення cт. 992 ПК України та п. 13.1 Договору страхування, яким передбачена неустойка за неналежне виконання зобов»язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов»язання, але не більше 10 % від суми боргу, вважає що також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 17.10.08р. по 03.03.09 року, при обліковій ставці НБУ 12 %, в розмірі 23131, 83 грн..
Поряд з тим суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення на його користь збитків в розмірі 134025 грн., що становлять різницю вартості його автомобіля між ціною коли він його придбав за 254925 грн. та ціною на теперішній час в розмірі 382800 грн., оскільки відповідно до умов Договору страхування автомобіля, позивач застрахував свій автомобіль саме на суму 254925 грн., і відповідно до вказаної суми ним були сплачені всі необхідні страхові платежі, що і дало йому право на отримання саме зазначеної суми страхового відшкодування.
Також суд, керуючись cт. 611 ЦК України, вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині відшкодування йому моральної шкоди, оскільки відсутні правові підстави для задоволення цих вимог, так як ні Договором страхування укладеним між сторонами, ні законом, що регулює дані правовідносини між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Крім того, відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 00 грн., а всього разом з відповідача ACT «ВЕКСЕЛЬ» підлягає до стягнення на корить позивача 279786, 83 грн. (254925 + 23131, 83 + 1700 + 30), а він в свою чергу зобов»язується судом передати у власність ACT «Вексель» автомобіль «Хонда Аккорд», дн НОМЕР_1, седан, легковий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, з об»ємом двигуна 3500, знявши його з реєстрації в органах ДАІ за власний рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_1 279786 (двісті сімдесят дев»ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 83 коп..
В решті позов задоволенню не підлягає.
Зобов»язати ОСОБА_1 передати у власність Акціонерному страховому товариству «Вексель» автомобіль «Хонда Аккорд», дн НОМЕР_1, 2008 року випуску, седан, легковий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, з об»ємом двигуна 3500, знявши його з реєстрації в органах ДАІ за власний рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.