Справа №  2-4250/10  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 листопада 2010 року Новозаводський районний суд м.Чернігова у складі:

     головуючого – судді Філатової Л.Б.,

     при секретарі Гиляка О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок неналежного виконання договору застави,

 в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 6000 доларів США внаслідок завданої майнової шкоди у розмірі 47600 гривень, 6000 гривень моральної шкоди. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що 01.09.2008 року надав довіреність з правом користування належним на праві власності автомобілем ГАЗ 32213, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, а 02.09.2008 року уклав з ним договір позики на 4000 доларів США із зобов»язанням повернути через 30 днів і в цей же день надав у заставу відповідачу вказаний автомобіль, але довіреність від 01.09.2008 року не відкликав. Посилається, що кошти не повернув, оскільки різко піднявся курс долару США, а відповідач погодився надати відстрочку. Зазначає, що пізніше дізнався, що відповідачем без його згоди було відчужено предмет застави – автомобіль, а пізніше він ще й звернувся до суду та за рішенням суду стягнув суму боргу та річні відсотки. Посилається на ст.ст. 582,590,591 ЦК України, ст.ст.17,20,21,48 Закону України «Про заставу». В обгрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказує на душевні страждання, які зазнав внаслідок протиправного відчуження його майна, у приниженні честі та ділової репутації.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсягу і уточнив, що у відшкодування матеріальної шкоди просить стягнути з відповідача 47600 гривень. До викладеного в позовній заяві доповнив, що коли надавав ОСОБА_3 довіреність з правом продажу автомобіля, то не розумів її значення, а 02.09.2010 року в своїй розписці ОСОБА_3 вказав, що зобов»язується повернути автомобіль і довіреність після сплати боргу – вважав, що обмежив дію довіреності в розписці. Не заперечує, що на даний час борг по розписці не повернув, довіреність не відкликав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що між сторонами мав місце договір позики, забезпечиний заставою – автомобілем і довіреність на автомобіль, в тому числі і з правом його продажу. Вказав, що автомобіль було продано ОСОБА_3 за довіреністю від 01.09.2008 року, а не як предмет застави, угода купівлі-продажу не оспорювалась і є чинною.

Вислухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали справи: біржову угоду від 25.11.2008 року (а.с.12), розписку ОСОБА_3 (а.с.13), довіреність від 01.09.2008 року (а.с.14), постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.07.2010 року (а.с.15), рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 03.08.2010 року (а.с.16), ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 05.10.2010 року (а.с.17), офіційний курс національної валюти України відносно долара США (а.с.18), суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного:

01.09.2008 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 довіреність на розпорядження (продаж, обмін, здачу в оренду, передачу в позичку) на власний розсуд належним йому автомобілем моделі ГАЗ 32213, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.14).

02.09.2008 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 розписку про взяття в заставу автомобіля  моделі ГАЗ 32213, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за видані гроші в сумі 4000 долари США і зобов»язався після отримання грошей на протязі 30 днів повернути автомобіль в технічно справному стані та довіреність (а.с.13).

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 03.08.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за розпискою в розмірі 31960 гривень та 3 % річних у розмірі 1008 гривень 71 копійку (а.с.16). На даний час ОСОБА_1 гроші ОСОБА_3 не повернув, що він сам підтвердив в судовому засіданні.

25.11.2008 року ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності від 01.09.2008 року від імені та в інтересах ОСОБА_1 та Брокерська контора № 19, що діяла на підставі доручення від 25.11.2008 року від імені та в інтересах ОСОБА_5 уклали біржову угоду купівлі-продажу автомобіля моделі ГАЗ 32213, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама)  НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.12).

В силу ст. 238 ЦК України станом на 25.11.2008 року ОСОБА_3 відповідно до довіреності від 01.09.2008 року, мав право на вчинення правочинів щодо автомобілю, в тому числі і його продаж, а укладенням біржової угоди купівлі-продажу автомобіля відповідно до ст.239 ЦК України було припинено права та обов»язки ОСОБА_1 щодо цього автомобіля.

Судом встановлено, що довіреність від 01.09.2008 року не була скасовано, її дія не припинена, що учасниками судового розгляду не оспорювалось.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на обмеження повноважень як представника за довіреністю ОСОБА_3 наданням ним розписки, оскільки такий вид обмеження повноважень довіреної особи чинним законодавством не передбачено.

Встановлено, що між сторонами виникли два різних види договірних відносин: представництво за довіреністю і договір позики, забезпечений заставою.  

Суд вважає, що оскільки автомобіль моделі ГАЗ 32213, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама)  НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 було продано відповідачем від імені і за дорученням позивача, який надав повноваження на розпорядження цим автомобілем, а не як майно, що перебуває в заставі, то посилання ОСОБА_1 на порушення його прав як заставодателя (ст.ст.582,590,591 ЦК України, Закон України «Про заставу») є необгрунтованими і не можуть прийматися судом до уваги.

Суд приходить до висновку, що з боку відповідача не знайшло підтвердження завдання позивачу матеріальної шкоди (дій, негативних наслідків та причинного зв»язку між ними) в межах заявлених позовних вимог, як не знайшло підтвердження і завдання ОСОБА_3 ОСОБА_1 моральної шкоди, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсягу.

Керуючись ст.ст. 56-62,64, 208, 209, 212-215, 292  ЦПК України, ст.ст.238,239,244,247-249,582, 590,591 ЦК України, суд, -

 В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок неналежного виконання договору застави – відмовити повністю.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.

 Суддя :                                         Л.Б.Філатова