Справа № 2-3552/10

                Р І Ш Е Н Н Я

                Іменем України

04 листопада 2010 року Новозаводський районний суд м.Чернігова у складі:

 головуючого – судді Філатової Л.Б.,

 при секретарі Гиляка О.М.,

з участю представника позивача ЗАТ «Чернігівоблбуд» і представника третьої особи на боці позивача - ДП «Соціально-побутове управління» ЗАТ «Чернігівоблбуд»  Костюченко В.В., відповідача – ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,

В с т а н о в и в :

 ЗАТ «Чернігівоблбуд» звернулось з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення із кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ «Чернігівоблбуд» є орендарем гуртожитку по АДРЕСА_1 власником якого є ЗАТ „Чернігівоблбуд”. Посилаються, що 03.01.2001 року між Чернігівським проектним ремонтно-будівельним ЗАТ «Чернігівоблбуд» та ОСОБА_2 було укладено договір про здачу в найм житлової площі – кімнати НОМЕР_1 (зараз НОМЕР_1) гуртожитку по АДРЕСА_1 строком на 12 місяців з установленою оплатою за проживання 105 грн. за місяць. Вказують, що 02.01.2003 року з ОСОБА_2 було укладено новий договір аналогічного змісту на невизначений термін.  Зазначають, що у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Указу Президента України № 1875-!У від НОМЕР_1.06.2004 року, ОСОБА_2 було направлено лист № 160 від 08.10.2008 року,  № 18 від 29.01.2009 року з пропозицією підписати договір оренди та повернути один екземпляр. Відповідачка новий договір оренди не підписала і займаного житла не звільнила, а договір оренди від 02.01.2003 року за Законом втратив чинність, однак в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року він продовжувався. Посилаються, що у відповідності до ч.2 ст. 763 ЦК України та п.5.2 умов договору відповідачці було направлено лист № 135 від 29.04.2010 року про відмову від договору та звільнення приміщення до 01.08.2010 року. В добровільному порядку відповідачі кімнату не звільняє, чим перешкоджає власникові у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Представник позивача і третьої особи на боці позивача позовні вимоги підтримала і до викладеного в позовній заяві доповнила, що власником гуртожитку по АДРЕСА_1 є ЗАТ „Чернігівоблбуд”, користувачем є ДП «Соціально-побутове управління» ЗАТ «Чернігівоблбуд» між якими в  2000 році був укладений договір оренди на вказаний гуртожиток, а 02.01.2006 року було внесено зміни до п.4.4 вказаного договору. Вказала, що своїм проживанням відповідачі створюють перешкоди в розпорядженні майном, а саме ЗАТ «Чернігівоблбуд» має намір заселити працівників підприємства, які потребують житла.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що в гуртожиток по АДРЕСА_1 поселилась в 2000 році, в 2001 і 2003 році підписувала договори найму, а договір аренди не підписувала, оскільки він укладався лише на один рік. Вважає, що договір найму від 02.01.2003 року є чинним, оскільки він не є договором про житлово-комунальні послуги і правовідносини сторін мають регулюватись главою 59 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а отже суд вважає за можливе розглянути дану справу у його відсутності.  

Вислухавши учасників розгляду дослідивши матеріали справи: Витяг про реєстрацію права власності (а.с.8), договори здачі в найм житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 від 03.09.2001 року і від 02.01.2003 року (а.с.9,10), довідки з ЄДРПОУ (а.с.11,12), договір купівлі-продажу державного комунального майна від 27.07.1994 року (а.с.22-25), акт передачі майна від 10.07.1995 року та додаток до нього (а.с.26-30), статут ЗАТ „Чернігівоблбуд” (а.с.31-32), протокол засідання Ради ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 16.11.2000 року (а.с.33), статут ДП „Управління майном” ЗАТ «Чернігівоблбуд» (а.с.34-35), статут ДП „Соціально-побутове управління” ЗАТ «Чернігівоблбуд» (а.с.36-37), договір оренди майна від 01.09.2004 року (а.с.38), акт прийому-передачі основних фондів в оренду (а.с.39), додаткову угоду до договору оренди майна від 01.09.2004 року (а.с.40), договір оренди майна від 02.11.2009 року та акт приймання-передачі (а.с.41-43), листи ДП «Соціально-побутове управляння» ЗАТ «Чернігівоблбуд» на адресу ОСОБА_2 та відомості про їх вручення (а.с.44-49), рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.07.2009 року (а.с.51-52), ухвалу Верховного суду України від 18.08.2010 року (а.с.54-55), рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.09.2005 року (а.с.59-60), ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 01.11.2005 року (а.с.61), ухвалу касаційної колегії суддів апеляційного суду Полтавської області від 23.08.2007 року (а.с.62), рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12.10.2010 року (а.с.69), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу. При цьому суд виходить з наступного:

Будинок АДРЕСА_1 – гуртожиток належить на праві власності ЗАТ «Чернігівоблбуд» (а.с.8).

Протоколом засідання Ради ЗАТ «Чернігівоблбуд» від 16.11.2000 року (а.с.33) було дозволено ДП «Соціально-побутовому управлінню» ЗАТ «Чернігівоблбуд» самостійно здавати в оренду і надавати в тимчасове користування власне майно і майно товариства, яким вони користуються на правах оренди.

03.01.2001 року між Чернігівським проектним ремонтно-будівельним ЗАТ «Чернігівоблбуд» і ОСОБА_2 (а.с.9) було укладено договір здачі в найм житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 (кімната НОМЕР_1, яка на даний час є кімнатою № НОМЕР_1).

02.01.2003 року між ДП «Соціально-побутове управління» ЗАТ «Чернігівоблбуд» і ОСОБА_2 (а.с.10) було укладено договір по здачі в найм житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 (кімната НОМЕР_1, в подальшому НОМЕР_1). ОСОБА_2 разом з повнолітнім сином ОСОБА_3 проживають у вказаній кімнаті, що учасниками розгляду не оспорюється.

Відповідно до п.9 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року – до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

В той же час, ч.2 п.4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року вказує, що до цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року договори про надання житлово-комунальних послуг укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 01.01.2006 року, а договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Договір по здачі в найм житлової площі від 02.01.2003 року, укладений між ДП «Соціально-побутове управління» ЗАТ «Чернігівоблбуд» і ОСОБА_2 частково є договором про житлово-комунальні послуги і на даний час в цій частині він втратив чинність.  

Виходячи з п.4, п.9 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року до правовідносин між сторонами не можуть застосовуватись норми глави 59 ЦК України.

Суд вважає, що в частині користування кімнатою між сторонами продовжував діяти договір від 02.01.2003 року і до нього мають застосовуватись положення глави 58 ЦК України - відповідно до ч.1 ст. 810, ст.ст.811-813 ЦК України між сторонами – ЗАТ «Чернігівоблбуд» в особі ДП «Соціально-побутове управління» ЗАТ «Чернігівоблбуд» (в межах наданих власником ЗАТ «Чернігівоблбуд» повноважень) і ОСОБА_2 виникли орендні відносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

08.10.2008 року, 29.01.2009 року, 29.04.2010 року (а.с.44-48) ОСОБА_2 була попереджена власником - ЗАТ «Чернігівоблбуд» про необхідність укладення нового договору оренди, а потім і відмову укладання договору оренди на новий строк.

Таким чином, строк дії договору закінчився, новий договір не було укладено і на даний час відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 займають кімнату № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 без будь-яких правових підстав.  

Оскільки на час розгляду справи в суді власником будинку АДРЕСА_1 являється ЗАТ «Чернігівоблбуд» (а.с.8), то відповідно до ст. 391 ЦК України право власності ЗАТ підлягає захисту заявленим способом – шляхом виселення відповідачів з кімнати № НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57-62,64, 208, 209, 212-216, 218, 292 ЦПК України, ст.ст. 391, 759-763, 810, 811-813, 821 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :

 Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд»  задовольнити в повному обсягу.

Усунути  Закритому акціонерному товариству «Чернігівоблбуд» перешкоди в користуванні житловим приміщенням – кімнатою № НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.

 Суддя :                                     Філатова Л.Б.