Справа №2-1801/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року                                                                                                М.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.,

при секретарі Семенюк Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2., в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований 21 жовтня 1983 року відділом ЗАГСу міськвиконкому, актовий запис 1293.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2. мотивує тим, що протягом тривалого часу він з відповідачкою не проживає разом, не ведуть спільного господарства, між ними не має почуттів поваги та взаєморозуміння, примиритись із нею не бажає, а тому вважає, що сім"я існує формально, зберегти яку неможливо та недоцільно. Крім того, позивач зазначив, що від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час є повнолітнім.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідачка 18.04.2007 року подала суду заяву про визнання позовних вимог позивача в повному обсязі, просить шлюб з позивачем розірвати, справу слухати у її відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.10.1983 року, (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1, актовий запис №1293, зроблений 21.10.1983 р. відділом ЗАГСу міськвиконкому Тернопільської міської ради).

Від даного шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1

Між подружжям склалися неприязні відносини, сторони втратили почуття поваги один до одного, тривалий час не ведуть спільне господарство, не проживають разом та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Згідно з ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Судові витрати та витрати, пов"язані з видачею свідоцтва про припинення шлюбу в органах РАГСу позивач просить покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 169, 174, 179, 212-215 ЦПК України, ст.105, ПО, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 21 жовтня 1983 року відділом ЗАГСу міськвиконкому Тернопільської міської ради, актовий запис № 1293.

При видачі свідоцтва про припинення шлюбу в органах РАГСу за реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду стягнути з позивача - ОСОБА_1. 17 гривень державного мита в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.