2-3557/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 р. Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого – судді Діденка Д.О.,
при секретарі – Габенко М.В.,
за участю прокурора – Кувакіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, СМБРТІ про перевід прав покупця,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 1993 р. спірна квартира № 16, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 була приватизована нею та членами сім'ї в рівних частках. Після смерті чоловіка, ОСОБА_4 у серпні 1993р., спадкодавцями належної йому 1/3 частки стала вона та її син ОСОБА_2 У листопаді 2002 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 52/100 частки спірної квартири. Просить суд перевести на неї права та обов'язки покупця, оскільки квартира була спільною частковою власністю, порушено її право переважного покупця частки квартири.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила, що позивачем пропущений строк позовної давності. Крім того, на сьогодні вартість квартири значно збільшилася та сума, що внесена позивачкою на депозит суду є неприйнятною.
Від представника КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації технічної інвентаризації» надійшла заява про розгляд справи за їх відсутність.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 у рівних частках з 1993 р. були ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 14.05.2001р. встановлений порядок користування АДРЕСА_2 в м. Сімферополя, виділено ОСОБА_2 кімнату площею 6,0 і 8,1 кв.м., а ОСОБА_1 кімнату площею 16,7 кв.м. з балконом. У загальному користуванні: прихожа, туалет, ванна, кухня.
27 листопада 2002 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбала 52/100 частки квартири № 16, що розташована в АДРЕСА_2 та складається з двох житлових кімнат № 6 і № 7, загальною площею 14,1 кв.м. та в загальному користуванні : прихожа № 1, туалет № 2, ванна № 3, кухня № 4 і коридор № 8. Продаж вчинено за 11800 грн.
Відповідно до ст. 114 УК України (ред. 1963р.), яка діяла під час укладання спірного договору, при продажу частки в спільній власності сторонній особі решта учасників спільної часткової власності має переважне право купівлі частки, що продається по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів. Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілеєвої купівлі або не здійснить цього права щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі. Якщо кілька учасників спільної часткової власності виявили бажання придбати частку в спільній власності, право вибору покупця надається продавцю. При продажу частки з порушенням права привілеєвої купівлі інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про перевід на нього прав і обов'язків покупця.
Судовим розглядом встановлено, що продавцем ОСОБА_2 вимоги вказаної норми не були виконані, ОСОБА_1 у письмовій формі про продаж не повідомлено, чим порушено її переважне право як співвласника квартири на придбання її частки.
Згідно зі ст. 75 ЦК України (ред. 1963р.) позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно зі ст. 80 цього Кодексу закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Аналогічні вимоги встановлені ч.4 ст.267 ЦК України (в ред.2004 р.).
Частиною третьою ст.114 ЦК України (в ред.1963 р.) встановлено право учасника спільної власності протягом трьох місяців звернутися із позовом про перевід на нього прав та обов’язків покупця.
Спірну угоду укладено ОСОБА_2 27.11.2002 р. Із позовом про перевід прав покупця ОСОБА_1 звернулася лише 02.02.2010 р.
У позові вона зазначила, що про спірний договір дізналася 04.08.2003 р., після вселення ОСОБА_3 у квартиру та 09.02.2004 р. звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним. В зв’язку з викладеним вважає, що строк давності не пропустила.
Проте, суд з таким твердженням не погоджується та визнає строк давності пропущеним.
Ст. 114 ЦК України (в ред.1963 р.), який діяв на час виникнення правовідносин, передбачає єдиний спосіб захисту порушеного права учасника спільної власності на переважну купівлю - звернення до суду протягом трьох місяців із позовом про перевід прав покупця.
Скорочений тримісячний строк давності у даному випадку визначений з метою захисту інтересів добросовісного покупця від інфляційних втрат та зміни вартості придбаного майна.
З моменту, коли ОСОБА_1, з її слів, дізналася про продаж сином частки у спільному майні 04.08.2003 р. та до подання нею позову про перевід прав покупця минуло більш ніж п’ять років. Звернення позивачкою із вимогами про визнання правочину недійсним у 2004 р. не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку давності.
За таких обставин у позові має бути відмовлено.
На підставі 75,80, 114 ЦК України (ред. 1963р.), керуючись ст.ст. 10, 10, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, СМБРТІ про перевід прав покупця - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 11800 (одинадцять тисяч вісімсот) грн. , внесені нею 25.03.2010 р. для перерахування на депозитний рахунок суду .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: