.
Справа № -2-а-2261
2010 року копія
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року в м. Гадяч суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі про визнання дій неправомірними,
в с т а н о в и в:
у листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі про усунення перешкод в праві на отримання пенсії на пільгових умовах, вказуючи, що вона з 20 липня 1960 року по 28 лютого 1996 року працювала на посаді повара - роздавальника, буфетницею, повара Гірницької контори громадського харчування, яке надалі реорганізоване Муніципальне унітарне підприємство «Школьник», яка знаходиться в м. Воркута Республіки Комі, і яка відноситься до районів Крайньої Півночі. На даному підприємстві застосовувався районний коефіцієнт до заробітної плати до 01.08.89р. - 1,5,а Постановою Ради Міністрів СРСР и ВЦРПС № 601 від 01.08.89 в м. Воркута введений єдиний коефіцієнт – 1,6. У 1992році досягла пенсійного віку і за місцем проживання в м. Воркута їй була обрахована пенсія з урахуванням пільгового коефіцієнта, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі. Потім у 2008 року вона переїхала проживати в АДРЕСА_1, де їй здійснили нарахування пенсії без урахування пільгового коефіцієнту, як особі, що працювала в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі. На її звернення до начальника управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі була надана відповідь з посиланням на те, що у її пенсійній справі відсутні відомості про укладення нею строкових трудових договорів з підприємством, де вона працювала. На підприємстві, де вона працювала в м. Воркута трудові договори не укладалися і на підтвердження її роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі було подано до органів Пенсійного фонду трудову книжку та довідки № 69-к від 07.08.07р., № 206 від 07.08.07р., в яких зазначено її період роботи в м. Воркута Республіки Комі. Вказані документи відповідно до чинного законодавства дають право на обрахування пенсії з урахуванням пільгового коефіцієнту. Пенсійним фондом не заперечується щодо факту її роботи в місцевості, яка прирівняна до районів Крайньої Півночі, а тому відповідно вона має право на обрахування пенсії з урахуванням пільгового коефіцієнту, тому змушена звернутися до суду.
Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі надало до суду заперечення проти позову, вказало, що позивач не надала відомостей про укладення з нею строкових трудових договорів під час роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, стаж з 20.07.60 року по 28.02.96 року їй обраховано в одинарному розмірі і виплачується згідно з чинним законодавством, тому просить у задоволенні позову відмовити.
Встановлено, що позивач з 20 липня 1960 року по 28 лютого 1996 року працювала на посаді повара - роздавальника, буфетницею, повара Гірницької контори громадського харчування, яке надалі реорганізоване Муніципальне унітарне підприємство «Школьник», яка знаходиться в м. Воркута Республіки Комі.
Місто Воркута на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.67 №1029 відноситься до районів Крайньої Півночі.
На даному підприємстві застосовувався районний коефіцієнт до заробітної плати до 01.08.89р. - 1,5, один рік роботи зараховувався в стаж як один рік п’ять місяців. Постановою Ради Міністрів СРСР и ВЦРПС № 601 від 01.08.89 у м. Воркута введений єдиний коефіцієнт – 1,6.
Згідно даних трудової книжки та довідок про підтвердження особливого характеру роботи, умов праці та періоду роботи, ОСОБА_1 працювала в Гірницькій конторі громадського харчування, яке надалі реорганізоване Муніципальне унітарне підприємство «Школьник», яка знаходиться в м. Воркута Республіки Комі. Вказана місцевість відноситься до районів Крайньої Півночі, позивач користувався пільгами по обчисленню трудового стажу відповідно ст. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60.
Сторонами не заперечується факт, що з 1 серпня 2008 року пенсійна справа знаходиться в управлінні Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі і отримує пенсію за віком. Період роботи в м. Воркута Республіки Комі зарахований в стаж позивача в одинарному розмірі.
30 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії з урахуванням пільгового коефіцієнту до 01.08.89 - 1,5, а з 01.08.89 року - 1,6 як особі, що працювала в районах Крайньої Півночі з 20 липня 1960 року по 28 лютого 1996 року.
У відмові позивачу в перерахунку пенсії управління посилається на те, що у пенсійній справі позивача, трудовій книжці, відсутні відомості про укладення нею строкових трудових договорів із зазначенням пільг про зарахування в кратному обчисленні періодів роботи на Крайній Півночі за період з 20 липня 1960 року по 28 лютого 1996 року. Вказаний період роботи зарахований ОСОБА_1 в одинарному розмірі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР „ Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” від 10.02.60р. один рік роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується в стаж за один рік і шість місяців. Місто Воркута Російської Федерації відноситься до районів Крайньої Півночі.
Згідно довідки ОСОБА_1 працювала в на посаді повара - роздавальника, буфетницею, повара Гірницької контори громадського харчування, яке надалі реорганізоване Муніципальне унітарне підприємство «Школьник» ( наказ №134-к від 19.07.60 р.) по 28.02.96р. (наказ №23к від 28.02.96р.). Дане підприємство знаходиться на території м. Воркути Республіки Комі і відноситься до районів Крайньої Півночі, з районним коефіцієнтом до заробітної плати 50%.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Названі вище норми закону, на який посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень є бланкетними і відсилають до названих Указів, за якими законодавець встановив спеціальну норму відповідно до категорій місцевості, незалежно від кола осіб, які працювали на даній території. Пільга про один рік роботи у вказаній місцевості зараховується до стажу як один рік і шість місяців, незалежно від категорії осіб, які там працювали та їх волевиявлення.
Згідно п.5 Прикінцевих положень пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на підтвердження своєї роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі подала до органів Пенсійного фонду трудову книжку та довідку, в якій зазначено її період роботи в м. Воркута Республіки Комі Російської Федерації. Вказані документи відповідно до чинного законодавства дають право на обрахування пенсії з урахуванням пільгового коефіцієнту - півтора. Судом не встановлено і Пенсійним фондом не додано доказів на спростування обставин, викладених у позові, тому у суду немає сумніву щодо факту роботи ОСОБА_1 в районі Крайньої Півночі, а тому відповідно вона має право на обрахування пенсії з урахуванням пільгового коефіцієнту.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на
оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання
зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України « Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» об’єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають втрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Таким чином, об’єктом оподаткування є заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта.
Частиною 1 ст. 43 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату(дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами
Пенсійного фонду.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав – учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав – учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Для визначення права на пенсію громадян держав учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.
Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.72р. Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.90р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
Згідно з п. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум
Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин вважаю, що позов є обґрунтованим, оскільки позивачем надано до управління Пенсійного фонду в Гадяцькому районі всі необхідні документи, які підтверджують факт її роботи в районах Крайньої Півночі та право на отримання пенсії з районним коефіцієнтом 50% та зарахування в стаж одного року як один рік шість місяців.
Вважаю, що Гадяцьке управління Пенсійного фонду безпідставно відмовило ОСОБА_3 в пільговому обчисленні трудового стажу, як особі, що працювала в районах Крайньої Півночі.
Окрім цього, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом.
В ст. 46 п.2 цього ж Закону вказано, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь - яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком.
За вказаних обставин вважаю, що на вимогу позивача здійснити перерахунок пенсії, строк позовної давності не поширюється, тому заперечення управління в цій частині не заслуговують на увагу.
Керуючись Указом Президії Верховної Ради СРСР „ Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі” від 10.02.60р.; постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", п. 5 Прикінцевих положень ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.ст. 8-11, ч.4 ст. 70 ,71, 86, 94, 159-163, 183-2, ч.1 ст. 256 КАС України, суддя –
п о с т а н о в и в :
позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі про усунення перешкод в праві на отримання пенсії на пільгових умовах задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі зарахувати в стаж роботи ОСОБА_1 період роботи в Гірницькій конторі громадського харчування, яке надалі реорганізоване в Муніципальне унітарне підприємство «Школьник» м. Воркута Республіка Комі Російської Федерації, що є районом Крайньої Півночі з 20 липня 1960 року до 1 січня 1991 року з урахуванням пільгового коефіцієнта та визнати її особою, яка має право на пільгове обчислення трудового стажу за роботу в районах Крайньої Півночі.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі Полтавської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням пільгового коефіцієнта, починаючи з дня взяття на облік в управлінні Пенсійного Фонду України у Гадяцькому районі – 1 серпня 2008 року.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського адміністративного апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча : підпис
Копія: вірно
Суддя Гадяцького
районного суду Л.В. Максименко