Справа № 2-5769
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2009 року м. Білгород - Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі - Рачицькій І.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
В с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, вказуючи, що він являється спадкоємцем першої черги за законом спадщини, яка відкрилася після смерті матері його дружини ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дружини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, однак оформити свої спадкові права не зміг.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, причини не явки суду не повідомив.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку , встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 1997 року позивач уклав шлюб із ОСОБА_5, уродженкою Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб зареєстрований ВРАЦСом виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, актовий запис № 119. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини «Платнер».
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4, виданого ВРАЦСом Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 20.03.2008 року, актовий запис № 11, батьками ОСОБА_5 записані, батько – ОСОБА_6, матір’ю – ОСОБА_3.
На підставі технічного паспорту та відповідно до договору купівлі-продажу укладеного 11 серпня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_7, ОСОБА_3 належали на праві власності 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1, що в цілому складається із: житлового будинку літ. «А», жилою площею 35,4 кв.м., сараю літ. «Г», сараю літ. «Л»..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт відповідного до якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось заповіла своїй доньці ОСОБА_4 та онуку ОСОБА_2 – сину ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_1, актовий запис № 276, виданого Білгород-Дністровським відділом РАЦСу Одеської області від 20 квітня 1988 року, де в графі мати записана – ОСОБА_8.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2, актовий запис № 307 від 10 грудня 1991 року, виданого Білгород-Дністровським відділом РАЦСу, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) був розірваний, після розірвання шлюбу ОСОБА_8 отримала дошлюбне прізвище ОСОБА_6.
На день смерті ОСОБА_3, її донька ОСОБА_4 постійно здійснювала догляд за матір’ю, після смерті якої прийняла на зберігання відповідні документи на будинок та залишилась проживати в будинку своєї матері, від спадщини не відмовлялась у встановленний законодавством строк.
Згідно ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, оскільки день смерті ОСОБА_3 проживала в будинку своєї матері.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 не оформила право власності на 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1, але фактично прийняла спадщину у вигляді спірної частини домобудівлі.
Також у судовому засіданні встановлено, що інший спадкоемець за заповітом ОСОБА_2 не звернувся із відповідною заявою про вступ у спадщину до нотаріальної контори, пропустивши при цьому шестимісячний строк, разом із померлою ОСОБА_3 на день її смерті не мешкав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1, належних останній на підставі заповіту.
Спадкоємцями за законом спадщини являються позивач ОСОБА_1 – чоловік померлої та її син – ОСОБА_2.
Згідно ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На день смерті ОСОБА_4 постійно мешкав із останньою та доглядав її, вів із ОСОБА_4 спільне господарство, після смерті ОСОБА_4, позивач прийняв на зберігання відповідні правовстановлюючі документи на будинок та залишився мешкати у ньому, від спадщини не відмовлявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, вважати ОСОБА_1 таким, що прийняв спадщину в порядку спадкування за законом, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_4, та складається із 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1.
Оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є одною з підстав набуття права власності, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача і визнати за ним право власності на 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_4, померлій 30 липня 2008 року.
Керуючись ст.ст.1217, 1223, 1261, 1268, 1274, 1275, 1278, 325,328 ЦК України, ч.4 ст.130, ст. ст.174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Вважати ОСОБА_1 таким, що прийняв спадщину в порядку спадкування за законом, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_4, та складається із 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 50/100 частин домобудівлі по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: