Справа 22ц-7039/10                                               Головуючий у першій інстанції –  Щербина С.В.  

Категорія – 34                                                        Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.  

   РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

          16 вересня 2010 року                                                                           м.Миколаїв

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого        Данилової О.О.,  

суддів                   Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

розглянувши у відсутності сторін  у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу  

 ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва Миколаївської області  від 3 червня  2010 року по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_3

до  ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

 У С Т А Н О В И Л А:

У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування  шкоди.

Позивач зазначав, що 26 грудня 2008 року на вул. АДРЕСА_1з вини водія автомобіля НОМЕР_1  ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цього пошкоджено  автомобіль позивача марки “Мерседес Бенц» д/н НОМЕР_2, яким керував позивач. Вартість ремонтних робіт складала 41927 грн., додаткові витрати – 427 грн. 05 коп.

 Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від відшкодування шкоди, заподіяної його майну, та  цими діями завдає йому моральні страждання,  ОСОБА_3  просив стягнути 43854 грн. 14 коп. майнової шкоди, в тому числі витрати на правову допомогу, та 25000 грн. моральної шкоди.

 Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 3 червня 2010 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 стягнуто 41927 грн. 09 коп., 5000 грн. моральної шкоди та 1124 грн. 09 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі  відповідач ОСОБА_2, посилаючись на недоведеність розміру майнової шкоди та завдання моральної шкоди, просив рішення скасувати та відмовити ОСОБА_3 в позові.

Перевіривши законність та обґрунтованість   судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Покладаючи на відповідача ОСОБА_2 обов’язок щодо відшкодування шкоди ОСОБА_3,  суд першої інстанції виходив з доведеності вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді і, як наслідок, у заподіянні шкоди майну позивача.  

Факт винної поведінки ОСОБА_2, а саме порушення пунктів 2.3-б та 10.1  Правил дорожнього руху підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АА№ 978024, протоколом та схемою огляду місця дорожньо-транспортної пригоди  від 26.12.08 року ( а.с.15-17), постановою апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2009 року про визнання винним у вчиненні правопорушення ОСОБА_2 т( а.с.14).  Цей факт в суді першої інстанції відповідач не заперечував.

За  наявністю таких обставин  ОСОБА_2  має відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі відповідно до  правил статей  1166, 1188  ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування суд першої інстанції виходив з доказів, наданих позивачем, а саме  протоколу огляду транспортного засобу від 17 лютого 2009 року ( а.с.8), висновком спеціаліста по визначенню розміру майнової шкоди № 843 від 27 лютого 2009 року ( а.с.6-11), рахунком №65 від 9 червня 2009 року ( а.с.23), актом прийому-передачі виконаних робіт від 22 липня 2009 року( а.с.23), накидною та квитанцією від 1 червня 2009 року ( а.с.24, 26).  Вартість відновлювального ремонту складає 41 927 грн. 09 коп.

 Додаткові витрати складаються з  оплати роботи спеціаліста – 375 грн.60 коп., касове обслуговування – 5 грн. та поштові витрати на виклик відповідача – 46 грн.45 коп., а всього 427 грн. 05 коп.  

Отже, розмір майнової шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_2, складає   42354 грн.14 коп  . ( 41927 грн. 09 коп. та 427 грн.05 коп.)

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що  вартість відновлювального ремонту  не може визначатись за висновком спеціаліста ( а.с. 6—11). Відповідно до ст.64 ЦПК України висновок спеціаліста є письмовим доказом,  і таким засобом доказування, яким  також, поряд з висновком експерта, може бути підтверджено розмір заподіяної шкоди.   Проведення авто-товарознавчої експертизи  по справі неможливо ( а.с.46).

До того ж, будь-яких доказів того, що дійсні витрати позивача є меншими, ніж зазначено спеціалістом,  ОСОБА_2 суду не надав.  

Разом з тим, вірно визначивши суми, які підлягають відшкодуванню, суд помилково відніс деякі з них до судових витрат.  

Отже рішення суду  в частині відшкодування майнової шкоди підлягає зміні.

Не можна в повній мірі погодитись і з розміром відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи ті обставини, що діяльність сторін пов’язана з використанням джерел підвищеної небезпеки і шкода майну позивача завдана внаслідок їх взаємодії,  конкретні обставини дорожньо-транспортної пригоди, ступень вини відповідача та характер негативних наслідків, а також виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір відшкодування до 1000 грн.

 Керуючись ст.ст.308, 315   ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від  3 червня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції.

Позов  ОСОБА_3  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 42354 грн.14 коп. майнової шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 682 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів  з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.  

 Головуючий:                                                         Судді: