Справа 22ц-6806/10                                Головуючий у першій інстанції – Тихоненко М.І.  

Категорія – 46                                         Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.  

    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           21 жовтня 2010 року                                                                  м.Миколаїв

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого   Данилової О.О.,  

суддів              Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі                Меріковій Д.В.

за участю  позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні   апеляційну скаргу  

ОСОБА_2  

на рішення Врадіївського  районного суду  Миколаївської області  від  6 травня 2010 року по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_2  

до ОСОБА_3  

про визначення участі у вихованні дитини  

У С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ОСОБА_2  звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визначення  участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначав, що шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований у серпні 2005 року, розірваний у 2008 році. Син ОСОБА_4 залишився проживати з матір'ю. До вересня 2009 року він, як батько, безперешкодно спілкувався з дитиною, піклувався про неї. Але згодом ОСОБА_3 безпричинно  обмежила його участь у вихованні, заборонила бачитись з сином та відмовилась виконувати рішення органу опіки та піклування.

Посилаючись на порушення батьківських прав, ОСОБА_2 просив  зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні сином і визначити два дні на тижні – вівторок та середу для спілкуванні з дитиною.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково та зазначила, що порядок встановлений органом опіки та піклування не відповідає інтересам дитини, а безконтрольне спілкування позивача з дитиною негативно впливає на вихованні, не заперечує проти спілкування батька з сином щосуботи  з 17 до 20 години в її присутності на території смт.Врадіївка.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2010 року позов задоволено частково. Визначено право ОСОБА_2 щосуботи кожного тижня брати дитину у ОСОБА_3 та спілкуватись в присутності матері в місцях, визначених за обоюдною згодою з матір'ю, повертаючи малолітнього матері о 20-ій годині цього ж дня.

В апеляційній скразі ОСОБА_2 просив рішення скасувати та задовольнити його позов. Апелянт посилався на безпідставне обмеження його участі у вихованні дитини присутністю відповідачки, а також визначення днів спілкування без врахування його можливостей.

Апеляційна скарга  підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні сина, суд вважав, що порядок, встановлений органом опіки та піклування суперечить інтересам дитини, оскільки не відповідає розпорядку навчально-виховального процесу та відпочинку дитини, а стан здоров'я  хлопчика потребує постійного контролю та допомоги з боку матері.

Але  такий висновок не в повній мірі відповідає обставинам справи та наданим сторонами доказам, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

За правилами статей 141 та 157 СК України  мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини  і той з батьків, хто проживає окремо, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.  

Відповідно до вимог статі 159 СК України  якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий з батьків має право на звернення до суду з позовом про визначення судом його участі у  вихованні дитини.  Способи такої участі суд визначає з урахуванням конкретних обставин справи. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.6). 13 травня 2008 року шлюб між сторонами розірвано ( а.с.5).  

Малолітній ОСОБА_4 проживає з матір'ю, відвідує дитячий садок.  

Дитина знаходиться на обліку в дитячій консультації як часто хворіюча на гостри вірусні інфекції ( а.с.25), але з січня 2009 року родина за медичною допомогою не зверталась ( а.с.47).  

Обидва  батьки характеризуються позитивно ( а.с. 11, 29, 31, 34), та мають умови для виховання дитини ( а.с.10,32,33).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Врадіївської райдержадміністрації  від 23 грудня 2009 року  визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні  ОСОБА_4  щотижня у вівторок та середу забирати до себе додому  дитину для виховання та спілкування ( а.с.7). За розпорядженням голови райдержадміністрації днями побачень батька з сином  визначені  вівторок та середа щотижня ( а.с.16).

Заперечуючи проти такого порядку, відповідачка ОСОБА_3 посилалась на неналежний догляд позивачем  за дитиною під час побачень, що негативно впливає на стан здоров'я хлопчика,  та  створення негативного образу матері у свідомості дитини.

Але  будь-яких доказів неналежного догляду за дитиною та негативного впливу батька на виховання  сина  відповідачка  суду  не надала.

Не доведено в суді і те, що  присутність матері при побаченнях є необхідною умовою їх спілкування, і що  саме це  обмеження буде сприяти  нормальному  розвитку хлопчика,  встановленню порозуміння між батьком та сином  та зміцненню родинних зв’язків.

Не можна вважати перешкодою у особистому спілкування позивача з дитиною і періодичні хвороби хлопчика на вірусні інфекції. Прямого зв’язку між побаченнями  та хворобою дитини судом не встановлено.

Не можу бути підставою обмеження спілкування з дитиною і притягнення позивача до кримінальної відповідальності. Доказів негативного впливу на дитину з боку батька ОСОБА_3 не надала.  

Отже, колегія суддів не вбачає необхідності  обумовити побачення батька з сином  присутністю матері дитини.

Заслуговує на увагу і прохання ОСОБА_2  встановити такі дні побачень, які за характером його роботи є вихідними, а саме вівторок та середа. Визначення конкретних днів має сприяти нормальному спілкуванню, а не унеможливлювати його.  

Обґрунтованих заперечень проти встановлення цих двох днів на тиждень ОСОБА_3 не надала.

Разом з тим, встановлюючи час та тривалість побачень, колегія суддів виходить з того, що дитина віком чотирьох років потребує належного догляду і її інтересам відповідає перебування у нічний час з матерю за місцем постійного проживання.

Таке обмеження має тимчасовий характер, і встановлений за ним порядок може бути з часом змінений.

Отже, колегія суддів вважає доцільним встановити такий порядок участі ОСОБА_2 у вихованні сина, який встановлено органом опіки та піклування з обмеженнями   побачень денним часом.

Керуючись статтями  309, 316  ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2010 року в частині порядку спілкування батька з сином змінити.  

Визначити право ОСОБА_2 на безперешкодне
спілкування з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  кожного вівторка та середи щотижня з 17-ої до 20-ої години з обов'язком повернути дитину до місця його постійного проживання.  

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів  може бути оскаржена в касаційному порядку.  

 Головуючий:                                                        

  Судді: