Справа №22ц- 6880/10 Суддя першої інстанції – Чернієнко С.А.
Категорія 57 Суддя-доповідай апеляційного суду - Данилова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О. О.,
суддів - Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами
Державного казначейства України,
Міністерства фінансів України,
Головного управління юстиції в Миколаївській області, як представника Кабінету Міністрів України
на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року у справі за позовом
ОСОБА_2
до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України
про покладення обов’язку вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до управління соціальних виплат та компенсацій виконкому Очаківської міської ради (далі – Управління ПтСЗН) Миколаєва, в якому, уточнивши позовні вимоги, зазначала, що відповідно до положень Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-Ш "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( далі - Закон №2240-111 ) вона, яка мати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування, має право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.
Посилаючись на те, що в період з січня по грудень 2008 року вона отримувала цю допомогу в розмірі меншому, ніж передбачено Законом №2240-111, ОСОБА_2 просила зобов'язати Управління ПтСЗН перерахувати допомогу та виплатити різницю.
Ухвалою суду до участі у справі як відповідачів залучено Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України, інтереси якого представляє головне управління юстиції в Миколаївській області, а також як третю особу Державне казначейство України.
Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання з рахунків Державного казначейства України, призначених для погашення внутрішнього боргу України, на користь ОСОБА_2 4499 грн. заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня по 31 грудня 2009 року. У позові до Управління ПтСЗН відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 18 червня 2010 року у позові до Кабінету Міністрів України відмовлено.
Відповідачі та третя особа не погодились з постановою суду, просили її скасувати та відмовити позивачці в позові.
Державне казначейство України посилалось на безпідставне залучення цього органу до участі у справі та списання заборгованості по допомозі з цільових рахунків.
Міністерство фінансів України також не погодилось з застосуванням судом норм бюджетного законодавства та визначенням меж відповідальності міністерства в процесі реалізації соціальних програм.
Головне управління юстиції в Миколаївській області, представляючи інтереси Кабінету Міністрів України, посилалось на порушення судом норм адміністративного судочинства та безпідставний вихід за межі позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку ОСОБА_3, і є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового соціального страхування.
З січня 2008 року позивачка набула право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яке передбачено Законом України від 21 листопада 1992 року №2811-XII " Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( далі - Закон №2811-ХП ) та Законом №2240-111.
Законом України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( пункт 23 розділу П) прийнято нову редакцію статті 15 та пункту 3 розділу УІІ Закону №2811 -ХП.
У відповідності до цих норм допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Також, із Закону №2811-XII були виключені норми, за якими право на отримання допомоги за цим законом мали лише особи - незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці зміни не конституційними не визнано.
Водночас, пунктом 25 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було виключено статтю 43 Закону №2240, яка встановлювала інший розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб - застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону №2240-111 були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, в тому числі застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, а з 22 травня 2008 року спірні правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону № 2240-ІП.
Вирішальним у подоланні колізії законів, що мають однакову юридичну силу та по-різному встановлюють розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є питання пріоритету законів.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, пріоритет має той закон, який прийнято пізніше ( рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України).
Нову редакцію статті 15 Закону № 2811-ХІІ прийнято 28 грудня 2007 року. Стаття 43 Закону № 2240-Ш діяла у часі раніше, а, крім того, обов'язок визначати розмір та сплачувати допомогу покладено не на органи соціального захисту населення, а на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Отже, пріоритетним у застосуванні до спірних правовідносин у 2008 році є стаття 15 Закон №2811-XII в редакції від 28 грудня 2007 року, за якою допомога по догляду за дитиною надається в розмірах, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї, в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Протягом 2008 року допомогу по догляду за дитиною в такому розмірі ОСОБА_2 отримувала вчасно.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач – Управління ПтСЗН, як розпорядник бюджетних коштів по виплаті допомоги по догляду за дітьми, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.
За таких обставин суд обґрунтованого відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління ПтСЗН.
Але, не встановивши протиправних дій Управління ПтСЗН, суд, незважаючи на заперечення позивачки, залучив до участі у справі і дав оцінку діяльності Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України у сфері соціального захисту населення та встановив підстави їх відповідальності.
До того ж суд на свій розсуд здійснив розрахунок заборгованості за період травня-грудня 2008 року, недоплачені суми допомоги суд визнав державним боргом України та в резолютивній частині постанови зазначив шляхи його погашення.
При цьому суд вийшов не тільки за межі заявленого позову, але і за межі повноважень місцевого загального суду, порушивши правила частини 2 статті 11 та статей 18,24 КАС України.
Порушення судом норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування постанови суду та ухвалення по справі нового рішення про відмову у позові.
Колегія суддів вважає доцільним і скасування додаткового рішення від 18 червня 2010 року, оскільки його зміст ( мотивувальна частина) суперечить основним висновкам суду. Викладеним в постанові від 13 листопада 2009 року.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги Державного казначейства України, Міністерства Фінансів України та Головного управління юстиції в Миколаївській області, як представника Кабінету Міністрів України, задовольнити.
Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року та додаткове рішення того ж суду від 18 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
судді: