Справа 22ц-6674/10                                                            Головуючий у першій інстанції – Паньков Д.А.  

Категорія – 27                                                                     Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.  

  У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         28 жовтня 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого  Данилової О.О.  

суддів             Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі     Дудник Ю.П.,

за участю представника відповідача  Коваля В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3  

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 травня  2010 року по цивільній справі  за позовом

ОСОБА_3  

до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» , ОСОБА_5, ОСОБА_6  

 про визнання договору поруки недійсним та відшкодування матеріальної та моральної шкоди

 У С Т А Н О В И Л А:

 У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ( далі – Банк), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вказаним позовом.

Позивачка зазначала, що  11 липня 2006 року її чоловік ОСОБА_6 уклав з  Банком договір поруки за кредитним договором, який укладено того ж числа між банком та ОСОБА_5 на суму 10 000 грн. Оскільки боржник ОСОБА_5 порушив зобов'язання за кредитним договором, 30 травня 2007 року її чоловік ОСОБА_6, як поручитель,  сплатив банку 5 000 грн. заборгованості.

Посилаючись на те, що договір поруки від 11 липня 2006 року укладено ОСОБА_6 без її, як дружини,  відома та згоди, без згоди органу опіки та піклування, а також внаслідок обману з боку Банку,  ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги та просила визнати договір поруки  від 11 липня 2006 року  недійсним, стягнути  з Банку безпідставно отримані 5000 грн. та стягнути з Банку, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно 5000 грн. моральної шкоди.

До участі у справі як третіх осіб залучено ОСОБА_7,  іншого поручителя, та орган опіки та піклування, оскільки підставою позову є порушення інтересів неповнолітньої дитини.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від  5 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_3  просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Апелянт посилалась на те, що  суд не дав оцінку  тому факту, що  ОСОБА_5 визнано безвісно відсутнім, а Банк порушив порядок укладення договору, шляхом обману спонукав ОСОБА_6 укласти договір поруки,  а згодом і виконати обов’язки боржника.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія  суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції  встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 1989 року ( а.с.16).  

11 липня 2006 року між АППБ «Аваль» ( правонаступником якого є Банк) та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/08-112/49420  на суму 10 000 грн. зі сплатою 17 процентів річних  строком на 36 місяців.  

Того ж числа, 11 липня 2006 року, між банком, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір поруки № 014/08/49163/П, за умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за порушення позичальником умов кредитного договору.

На виконання обов’язку поручителя 30 травня 2007 року ОСОБА_6 виплатив Банку 5000 грн. поточної заборгованості  за кредитним договором ( а.с.12,58).

Вирішуючи питання щодо дійсності договору поруки та підстав отримання Банком 5000 грн. від поручителя, суд виходив з правової природи поручительства та обґрунтовано вважав, що порука є способом забезпечення виконання грошового зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном.  

Відповідно до правил статті 73 СК України стягнення за договором поруки, який укладено одним з подружжя,  може бути звернуте лише на його особисте майно чи його частку у спільному майні, яка виділена йому в натурі.

Оскільки договір поруки не створює обов’язків  для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, то й вимоги статті 65 СК України  щодо обов’язкової згоди іншого подружжя на розпорядження спільним майном до цих правовідносин не застосовуються.  

За таких ж підстав не потрібною є і згода органу опіки та піклування на укладення договору поруки.  

Отже, висновок суду  першої інстанції про те,  що при укладенні договору поруки права членів сім'ї поручителя, в тому числі  і його дружини, порушені не були, відповідає обставинам справи та вимогам цивільного законодавства.  

Виходячи з того, що ОСОБА_3 не є стороною договору і  його умови  не створюють для неї жодних прав та обов’язків,  позивачка  не має права на оспорювання договору поруки і з інших підстав ( обману, помилки тощо).

Інші доводи апеляційної скарги стосуються  умов договору, укладеного між другими сторонами, а тому не мають правового значення у позові ОСОБА_3    

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення та задоволення вимог позивачки.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від  5 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку.

   Головуючий:                           Судді: