Справа 22ц-6586/ 10                       Головуючий у першій інстанції – Локтіонова О.В.  

Категорія  -31                                  Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.  

     У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  28 жовтня 2010 року  судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого     Данилової О.О.

суддів                Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі    Дудник Ю.П.,                                      

за участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,  

відповідача                ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами  

ОСОБА_2,

ОСОБА_4

на рішення Жовтневого  районного суду  Миколаївської області від 12 травня 2010 року за позовом                            

ОСОБА_2

до ОСОБА_4, Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» ( далі – НАСК «Оранта»)

про  відшкодування шкоди

                     У  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4 та НАСК «Оранта»  про відшкодування шкоди.

Позивачка зазначала, що 1 серпня 2008 року з вини водія  автомашини марки  «Форд Фієста», р/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій  вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме забій головного мозку 1ст., забій нижньощелепного суглобу зліва, центральної дегенерації сітчатки лівого ока. Внаслідок ушкодження здоров'я вона тривалий час знаходилась на лікуванні в медичних закладах міст Миколаєва та Одеси, перенесла операцію та має Ш групу інвалідності (по зору). Витрати на лікування та поїздки до міста ОСОБА_1 у супроводі чоловіка складають 21451 грн.82 коп.  Крім того, вона зазнала значні фізичні та душевні страждання, а стійка втрата працездатності потребує іншої організації життя її та всієї сім'ї.  

Посилаючись на те, що ОСОБА_4, як винна особа, та НАСК «Оранта», як страховик відповідальності водія, ухиляються від відшкодування цієї шкоди, позивачка просила стягнути з відповідачів  21451 грн.82 коп. матеріальної шкоди, 150 000 грн. моральної шкоди  та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, а НАСК «Оранта» позов не визнала, посилаючись на відсутність підстав відповідальності страховика.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2010 року позов задоволено частково.

На користь ОСОБА_2 стягнуто: з НАСК «Оранта» 20907 грн.83 коп. матеріальної шкоди та 2250 грн. моральної шкоди та частина судових витрат, з ОСОБА_4 -  22450 грн. моральної шкоди та частина судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2,  посилаючись на невідповідність  розміру відшкодування моральної шкоди , просила рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди змінити, збільшивши стягнення до 150 000 грн.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 також не погодився з розміром відшкодування та просив його зменшити, посилаючись на стан здоров'я та матеріальне становище.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір, суд обґрунтовано виходив з того, що винними діями володільця джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_4 заподіяно шкоду здоров'ю ОСОБА_2 Витрати на лікування  позивачки є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню за правилами статей  979 та  1166 ЦК України в повному обсязі.

Рішення суду в цій частині позовних вимог сторони не оскаржили.

Обґрунтованим є і висновок суду про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями ОСОБА_4  відповідно до статті 1167 ЦК України.  При покладенні цього обов’язку суд вірно визначив обсяг відповідальності кожного з відповідачів, а також врахував обставини, які впливають на розмір відшкодування.  

Розмір відшкодування, який у будь-якому разі не може бути адекватним дійсним стражданням позивачки, суд визначив з урахуванням характеру й обсягу страждань потерпілої, стану її здоров'я, тяжкості вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. Врахував суд і  моральні страждання ОСОБА_2 через необхідність постійного лікування не тільки зору з метою запобігання нових ускладнень здоров'я  через травму голови.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, визначений  судом розмір відшкодування відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.  

Колегія суддів враховує обставини, на які посилається ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, а саме стан його здоров’я та матеріальне становище. За такого суд не знаходить підстав для збільшення розміру відшкодування. Але ці обставини не можуть бути підставою для зменшення розміру відшкодування відповідно до частини 4 статті 1193 ЦК України.  

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилити.  

Рішення Жовтневого  районного суду  Миколаївської області від 12 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку.

 Головуючий:                

 Судді: