Судове рішення 22ц-6274/10 від 07.12.2010

Судове рішення #12273170

Справа № 22ц-6274/10 Головуючий у першій інстанції- Стрєльніков Д.В.

Категорія -27 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого – Данилової О.О.

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі - Осіпенко О.С.

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача – ОСОБА_2

представників відповідача – Сергєєвої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі -ВАТ КБ «Надра»)

про виконання договірних зобов’язань

у с т а н о в и л а :

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до ВАТ КБ «Надра» з позовом про виконання договірних зобов'язань.

Позивачка зазначала, що 15 травня 2008 року уклала з відповідачем договір № 4256265 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» , за умовами якого передала банку 22250 доларів США строком на 12 місяців зі сплатою 11.1 процентів річних.

Посилаючись на те, що строк дії договору сплинув 15 травня 2009 року, а відповідач відмовився повернути вклад, ОСОБА_1 просила стягнути з ВАТ КБ «Надра» 22250 доларів США вкладу, 68752,5 доларів США пені та 20000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на неможливість виконання договірних зобов'язань через кризові явища.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2010 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_1 з ВАТ КБ «Надра» стягнуто 91002, 5 доларів США вкладу та штрафних санкцій, 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ВАТ КБ «Надра» просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та безпідставне стягнення штрафних санкцій.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ВАТ КБ «Надра» не виконав зобов'язання щодо повернення депозитного вкладу за договором № 4256265 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» від 15 травня 2008 року ( далі- Договір), строк дії якого закінчився 15 травня 2009 року. Цих обставин відповідач не заперечував.

За такого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача про повернення після 15 травня 2009 року депозитного вкладу в розмірі 22 250 доларів США відповідає вимогам частини 1 статті 1060 ЦК України.

Питання про стягнення процентів на банківський вклад позивач не порушувала.

Разом з тим, не можна погодитись з застосуванням судом першої інстанції правил частини 5 статті 10 Закону «Про захист прав споживачів» щодо неустойки (пені) розміром 3% вартості роботи ( послуги) за кожен день прострочення.

Суд не звернув належної уваги на те, що правовідносини стосовно банківських вкладів регулюються спеціальними нормами ЦК України ( глава 71), а відповідальність за частиною 5 статті 10 Закону «Про захист прав споживачів» у вигляді пені за кожен день прострочення настає за неналежне виконання послуг, а не грошового зобов'язання. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань сторонами не передбачено.

Застосування загальних наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, виходить за межі заявленого позову.

Отже, підстав для стягнення пені розміром 68 752.5 доларів США за пунктом 5 статті 10 Закону «Про захист прав споживачів» колегія суддів не вбачає.

Таким чином, рішення суду в частині визначення розміру заборгованості підлягає зміні.

Не можна погодитись і з висновком суду про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди.

За правилами частини 1 статті 4 Закону «Про захист прав споживачів», на який послався суд, умовою відшкодування моральної шкоди є її заподіяння небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією.

Крім того, як зазначалось вище, норми цього закону на невиконання грошових зобов'язань не розповсюджуються.

Умовами Договору відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Отже, рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апелянта про звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором у зв'язку з мораторієм, який діяв з лютого 2009 року по лютий 2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону «Про банки та банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється стягнення за виконавчими документами, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів.

Отже, мораторій не поширювався на виконання основного грошового зобов'язання, у тому числі і повернення депозитного вкладу, незалежно від строку виконання зобов’язань. До того ж, на час ухвалення судового рішення дію мораторію закінчено.

Таким чином, підстав для відмови в позові про стягнення вкладу, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 9 квітня 2010 року в частині стягнення заборгованості за договором банківського вкладу і штрафних санкцій змінити, а в частині стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення.

Зменшити стягнення з відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надра» на користь ОСОБА_1 з 91 002,5 доларів США до 22 250 ( двадцяти двох тисяч двохсот п'ятдесяти) доларів США .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду в частині стягнення судових витрат залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді:

Ў Справа № 22ц-6274/10 Головуючий у першій інстанції- Стрєльніков Д.В.