Справа № 2-5108/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 р. Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого – судді Діденка Д.О.,
при секретарі – Габенко М.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.03.2006 р. їх батьком ОСОБА_7 був складений заповіт на ім'я відповідача, проте, вважають, що в момент складення заповіту він не міг керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення. Просять суд, визнати заповіт від 23.03.2006 року, складений на ім'я ОСОБА_4, недійсним.
Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що при посвідчені заповіту були виконанні всі вимоги закону та нотаріальної інструкції. Зазначив, що виписка з амбулаторної карти в оригіналі відсутня, що суперечить вимогам ст. 61 ЦПК України. Висновок експерта заснований на підставі копій документів, які викликають сумніви. Вважає, що експертний висновок, як доказ, є недопустимим, бо наданий на підставі пояснень свідків, у допиті яких відповідач участі не брав. Також і медичні документи долучені до справи без обговорення думки відповідача. Просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Від третьої особи ОСОБА_5 надійшла заява з проханням розглянути справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Івановською сільською радою.
Із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Сімферопольської державної нотаріальної контори.
23 березня 2006 року приватним нотаріусом Сакського міського нотаріального округу ОСОБА_8 посвідчено заповіт ОСОБА_7, відповідно до якого ОСОБА_7 все своє майно заповідає ОСОБА_4 Як зазначено у заповіті, у зв'язку з тим, що заповідач неписьменний, прочитати цей заповіт та власноручно розписатися не може , то на його прохання заповіт підписано власноручно ОСОБА_9
Згідно з актом амбулаторної посмертної судово - психіатричної експертизи № 830 від 19.06.2009 року на момент складання заповіту від 23.03.2006 р. у ОСОБА_7 виявляється деменція при хворобі Паркинсона, яка являється хронічним психічним захворюванням та позбавляє ОСОБА_7 можливість усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Допитаний у судовому засіданні експерт Подда А.В., який був доповідачем, членом комісії, зазначений висновок підтримав, на питання представника відповідача пояснив, що відомості про причину смерті ОСОБА_7 для висновку щодо його психічного стану значення не має.
Згідно із ч.2 ст..1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Згідно зі ст..30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Згідно із ч.2 ст.. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно зі ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 225 ЦК України передбачено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент , коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ним, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Оцінюючі надані сторонами докази, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_7 у момент складання заповіту не усвідомлював своїх дій.
Посилання представника відповідача на неспроможність експертного висновку з цього питання є необґрунтованими. Пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_7 до 2000 р. на здоров’я не скаржився, висновку експерта не спростовують, та взагалі відносяться до іншого періоду.
Виписка з медичної карти ОСОБА_7 Сакської ТМУ має відповідні печатки та штампи, підпис лікаря, тому сумнівів не викликає тому порушень вимог ст.64 ЦПК України суд не вбачає.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7 від 23.03.2006 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст.30,203, 215, 225,1257,1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Визнати заповіт ОСОБА_7 від 23 березня 2006 р. за реєстром №602 посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 - недійсним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: