Справа 22ц-4524/10 Головуючий у першій інстанції – Павлова Ж.П.
Категорія – 57 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2010 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Данилова О.О.,
суддів Довжук Т.С., Буренкової К.О.
розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
начальника управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Миколаєва
на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року по справі за позовом
ОСОБА_2
до управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва
про визнання дій протиправними та покладення обов’язку провести перерахунок пенсії
У С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва ( далі – УПФ), в якому зазначав, що з 21 березня 2009 року він набув право на пенсію за віком, розмір якої має визначатись відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» ( далі – Закон №3723-ХІІ ).
Але відповідач при розрахунку пенсії застосував обмеження розміру пенсії державного службовця, які передбачені пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ( далі - Постанова №530 ). Внаслідок таких дій розмір пенсії значно зменшився.
Посилаючись на порушення пенсійним органом його прав, ОСОБА_2 просив визнати дії УПФ протиправними та зобов'язати призначити пенсію державного службовця з 21 березня 2009 року в розмірах, передбачених статею 37 Закону №3723-ХІІ.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним дії УПФ щодо застосування при визначенні розміру пенсії пункту 10 Постанови №530, на відповідача покладено обов'язок здійснити розрахунок пенсії у відповідності до статті 37 Закону №3723-ХІІ з 21 березня 2009 року та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою.
В апеляційній скарзі УПФ, не погодившись з висновком суду про незаконність застосування пенсійними органами діючих підзаконних актів, зокрема Постанови №530, просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ пенсії державним службовцям призначаються в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Останні зміни до цієї статті ( щодо визначення розміру пенсії з обмеженням її граничного розміру), які було внесено пунктом 37 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ « Про державний бюджет України на 2008 рік», визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2005 року. Інших змін до цієї норми не вносилось.
Отже, з 22 травня 2008 року стаття 37 Закону №3723-ХІІ діє в редакції, яка не передбачала будь-яких обмежень граничного розміру пенсії державного службовця (редакція до 1 січня 2007 року).
Разом з тим, 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову №530, в якій пунктом 10 передбачено, що максимальний розмір пенсії, в тому числі і пенсії державного службовця, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 вересня 2009 року № 19-рп/2009 пункт 10 Постанови №530 визнано неконституційним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 набув право на пенсію за віком за Законом №3723-ХІІ з 21 березня 2009 року ( а.с.33).
На час призначення йому пенсії діяла як стаття 37 Закону № 3723 в редакції, яка не передбачала обмежень граничного розміру пенсії, так і Постанова № 530, яка такі обмеження передбачала.
При розрахунку пенсії позивачу УПФ застосував правила пункту 10 Постанови №530 та обмежив граничний розмір пенсії ОСОБА_2 12-ма мінімальними пенсіями за віком.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з пріоритетності законів над підзаконними актами та обґрунтовано застосував правила статті 37 Закону № 3723 з часу призначення пенсії, а саме з 21 березня 2009 року.
Посилання апелянта на необхідність застосування пункту 10 Постанови №530 всупереч положенням статті 37 Закону № 3723 не відповідає вимогам частини 4 статті 9 КАС України, яка вимагає застосування того правового акту, який має вищу юридичну силу.
До того ж, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновки суду чи доводять порушення ним норм пенсійного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України у Заводського районі м. Миколаєва відхилити, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: