АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

____________________ у м. Феодосії             

Справа № 22-а- 1485-Ф/06 р.    Головуючий суду першої інстанції                  Бєлоусов Е.Ф.

Суддя-доповідач                          Полянська В.О.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого  - Ломанової Л.О.

суддів            -   Полянської В.О.,

Соболюка М.М.

при секретарі -    Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання права на перерахунок раніше призначеної пенсії, за апеляційною скаргою Військового комісаріату Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату АР Крим і просив визнати його право на перерахунок пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після його звільнення зі служби і зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити йому пенсію за минулий час з урахуванням: премії в розмірі 33,3%, передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року та Наказом Міністерства України від 05 березня 2001 року № 75; з 01 липня 2002 року - 100 % надбавки грошового забезпечення, введеної Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; надбавки за безперервну службу 90 %, введеною Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003.

Свої вимоги мотивував тим, що він є військовий пенсіонер, звільнений у запас з 10 лютого 1997 року і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Після його звільнення неодноразово підвищувалося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а йому розмір пенсії не перераховувався, що суперечить вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ.

Постановою Керченського міського суду АР Крим від 10 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 повністю задоволенні. Постановлено за обов'язок Військовому комісаріату АР Крим зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням віх надбавок та премії від дня їхнього введення в дію відповідними нормативними актами за період з 01 вересня 1999 року по 01 січня 2006 року і зробити виплату різниці між розрахунковим і фактично виплаченим розмірами пенсії у сумі - 25399 грн. 99 коп. на 01 січня 2005 року.

Не погодившись зі вказаною постановою Військовий комісаріат АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і ухвалити нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Апелянт посилається на те, що суд не дав належну оцінку зібраним по справі доказам, рішення суду незаконне і необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ,перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нової постанові по справі про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до указів Президента України № 847 від 14 липня 1999 року „Про додаткові заходи по впорядкуванню грошового забезпечення військослужбовців Збройних Сил України, № 173/2002 від 23 лютого 2002 року „Про посилення соціального захисту військослужбовців й осіб рядового й начального складу органів внутрішніх справ" й N° 389/2003 від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовців Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби України й Управління державної оборони України за безперервну службу" позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної надбавки в розмірі - 40 % посадового окладу з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року; 100% надбавки за безперервну службу з 01 січня 2003 року і 90 % надбавки за безперервну службу з 01 травня 2003 року; та 33,3 % премії, введеної п. З Постанови КМУ № 829 від 22 травня 2001 року „Про грошове забезпечення військослужбовців" і п. 34,5 „Положення про порядок виплати грошового забезпечення військослужбовців Збройних Сил України", затвердженого Наказом МОУ № 75 від 05 березня 2001 року. Згідно представлених суду документів до 01 травня 2005 року перерахунок розміру пенсії позивачеві відповідно до зазначених нормативних актів не проводився, а з 01 травня 2005 року до 01 січня 2006 року набавка за безперервну службу, була включена в рахунок лише в половинному розмірі, що є безперечним порушенням прав і законних інтересів позивача.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, бо вини не відповідають вимогам діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час проходження служби, з якої був звільнений у запас 10 лютого 1997 року надбавок, встановлених Указом Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99; Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року; Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; та премії в розмірі 33,3%, передбаченої п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року не отримував.

Закон № 1769-ІУ «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час задоволенню не підлягають.

Тобто вимоги позивача, щодо перерахунку пенсії з обліком уведених після його звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час суд першої інстанції необгрунтовано визнав правильними, і тому підстав для перерахування раніше призначеної позивачу пенсії не має. Згідно роз'яснень, які містить п. 8 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15.04.2005 року виходить, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.

Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у звязку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.

При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).

Таким чином, з приведених обставин виходить, що щомісячні: 40 % надбавка до посадового окладу згідно Указу Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99; 100% надбавка, встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.

Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби Булигін С.А. ні 100% надбавку, встановленої Указом Президента України №173/2002 від 23 лютого 2002 року, ні премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ні надбавки за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 05 травня 2003 року, ні 40 % надбавки посадового окладу згідно Указу Президента України від 14 липня 1999 року № 847/99 не одержував. Тому дії вищенаведених нормативно-правових норм на нього не можуть розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.

За таких обставин висновки суду про обґрунтованість позовних вимог не відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, положенням нормативних актів, регулюючих ці правовідносини.

Указ Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року, Указ Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003; п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року, на які посилався суд в підтвердження своїх висновків, спірні правовідносини не регулюють.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 196, п. З ч. 1 ст. 198, п.Зч. 1 ст. 202, ч.

2 205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія судової палати по цивільних справах                                                       

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військового комісаріату Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Керченського міського суду АР Крим від 10 травня 2006 року скасувати.

Постановити нову постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання права на перерахунок раніше призначеної пенсії.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого Адміністративного суду в касаційному порядку протягом одного місяця.